Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Стан резистентності P.aeruginosa до антибактеріальних препаратів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої інфекційної клінічної лікарн
Авторы: Георгіянц М.А.(1), Корсунов В.А.(1), Астапова В.В.(1), Шапарна Л.А.(2)
1 - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна
2 - КЗОЗ «Харківська обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня», м. Харків, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначити актуальний стан резистентності P.aeruginosa до антисиньогнійних антибіотиків (АБ) у ВІТ педіатричного інфекційного стаціонару.
Матеріали і методи. Проведене бактеріологічне обстеження матеріалу мокротиння, фарингеального вмісту, фекалій із визначенням антибіо–тикорезистентності 31 штаму P.aeruginosa, що отримані від хворих ВІТ ХОДІКЛ. Чутливість до антибіотиків (меропенем (М), ципрофлоксацин (ЦФ), левофлоксацин (ЛФ), цефтазидим, цефоперазон, цефепім, тобраміцин (Т) визначалася диско-дифузійним методом (ТОВ «Аспект», Україна).
Результати та обговорення. Штамів, чутливих до М, виділено 78 %, стійких — 22 %, чутливих до ЦФ — 86 %, із проміжною чутливістю — 14 %. До ЛФ чутливими були 86 %, стійкими — 14 % штамів. До цефтазидиму чутливі 57 %, із проміжною чутливістю — 43 %, стійких штамів не було; до цефоперазону чутливі 42 %, стійких та з проміжною чутливістю — по 28 % штамів. Цефепім був активним для 72 %, стійкими та з проміжною чутливістю були по 14 % штамів. До Т чутливі 69 % штамів, проміжна чутливість — у 13 %, стійкі — 18 % штамів.
Висновки
1. Найбільш активними щодо P.aeruginosa виявилися ципрофлоксацин, ЛФ, тобраміцин.
2. З β-лактамних АБ, попри більш суттєвий ступінь резистентності, найкращу активність зберігають меропенем та цефепім.
3. Найбільший рівень резистентності спостерігається до класичних антисиньогнійних цефалоспоринів ІІІ генерації — цефтазидиму та цефоперазону.
4. Отримані дані дають підставу рекомендувати комбіновану антибактеріальну терапію меропенемом або цефепімом у поєднанні з фторхінолонами (ципрофлоксацин, ЛФ) або тобраміцином для емпіричної терапії синьогнійної інфекції.