Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Ефективність нутритивної підтримки хворих в коматозному стані
Авторы: Гомон М.Л., Куцик О.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
У патогенезі порушень гострого періоду тяжкої ЧМТ поряд із вторинними пошкоджуючими факторами важливу роль відіграє синдром гіперкатаболічного метаболізму. Прогресування синдрому гіперкатаболізму в патогенезі тяжкої ЧМТ є актуальним, оскільки невчасно скоригована білково-енергетична недостатність є причиною формування поліорганної недостатності.
Метою дослідження було встановлення впливу на перебіг гострого періоду ЧМТ ентерального харчування збалансованою сумішшю порівняно з ентеральним харчуванням зондовим способом, що включало суміш продуктів (компот, бульйон, яйця, сир, м’ясо).
Матеріали та методи. Проаналізована нутритивна підтримка 48 хворих із тяжкою ЧМТ у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Хворі розділені на 2 групи. У першій групі 23 хворі отримували збалансовану суміш, у другій групі 25 хворих отримували ентеральне харчування зондовим столом. Аналізувались показники: глікемії, сечовини, альбуміну крові, лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), ядерний індекс Даштаянца (ЯІД), вміст молекул середньої маси (МСМ), абсолютна кількість лімфоцитів на 1-шу, 3-тю та 10-ту добу лікування.
Результати та обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що ЛІІ на 3-тю добу був вищим у 2-й групі (10,41 ± 2,1 од., р < 0,05); на 10-ту добу в групах відмінностей не виявлено. Уміст МСМ на 3-тю добу вірогідно зростав (р < 0,05) порівняно з попереднім етапом на 39 та 41 % , що вказує на формування ендогенної інтоксикації в ранньому періоді, проте не відрізнявся між групами. На 1-шу добу вміст сечовини потерпілих обох груп вірогідно не відрізнявся як між групами, так і порівняно з фізіологічними параметрами (р > 0,05). Після 10-ї доби у хворих обох груп вміст сечовини перевищував (р < 0,05) нормальні значення в середньому на 23 %. На 3-тю добу рівень глікемії у хворих першої групи був нижчим (р < 0,05) і дорівнював 7,63 ± 0,30 ммоль/л порівняно з пацієнтами другої групи. Кількість одиниць введеного простого інсуліну для досягнення рівня нормоглікемії в першій групі на 3-тю добу була меншою (р < 0,05) порівняно з другою групою. На 3-тю добу абсолютна кількість лімфоцитів у другій групі зросла на 6,2 %, тоді як у першій групі збільшення становило 1,8 %. На 10-ту добу ЯІД у групах не відрізнявся. Втрати азоту в пацієнтів обох груп на 1-шу добу не відрізнялись (p > 0,05) та становили 19 ± 1 г і 20 ± 1 г відповідно, що перевищує (р < 0,05) нормальні значення. Уміст альбуміну на 3-тю добу знижувався порівняно з попереднім етапом (р < 0,05) в першій групі на 12,9 %, у другій групі на 14,7 %, що є свідченням переважання процесів розпаду білка.
Висновки. Отримані результати дають змогу надавати перевагу збалансованим препаратам нутритивної підтримки хворих у коматозному стані на фоні ЧМТ лише в перші три доби порівняно з ентеральним харчуванням зондовим столом самостійного приготування. Вирішення питання зменшення гіперкатаболізму не лежить у площині порівняння досліджених сумішей для ентерального харчування.
Ключові слова: коматозний стан, нутритивна підтримка, гіперкатаболізм.