Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Кардіальна безпека анестезії севораном при розширених абдомінальних операціях
Авторы: Лисенко В.Й., Карпенко Є.О., Ляшок А.Л., Голяніщев М.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Проведеними нами раніше дослідженнями встановлено, що серед анестетиків для внутрішньовенної багатокомпонентної анестезії найбільш безпечними у хворих з високим ризиком кардіальних ускладнень є застосування пропофолу з субнаркотичними дозами кетаміну.
Останніми роками зростає кількість операцій, що виконуються в умовах інгаляційної анестезії севораном. Загальновідомо, що севоран має специфічні властивості, що вмикають ефект так званого прекондиціонування. Позитивні результати його застосування були отримані в кардіохірургічній практиці. У той же час бракує даних щодо застосування цього виду анестезії у хворих з високим кардіальним ризиком при розширених абдомінальних операціях.
Мета дослідження: порівняти кардіальну безпеку інгаляційної анестезії севораном та внутрішньовенної анестезії пропофолом із субнаркотичними дозами кетаміну.
Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 54 пацієнтів похилого віку з супутньою кардіальною патологією (ішемічна хвороба серця та інші) під час та після розширених абдомінальних операцій. Залежно від методики анестезії хворі поділені на 2 групи: в 1-шу (n = 22) ввійшли пацієнти, яким проведена інгаляційна анестезія севораном, у 2-гу (n = 32) — внутрішньовенна анестезія пропофолом з субнаркотичними дозами кетаміну.
Результати. Обидва варіанти анестезії мають схожі впливи на гемодинаміку, тому на етапах оперативного втручання показники артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, серцевого індексу суттєво не відрізнялися поміж дослідженими групами.
При дослідженні серцевого тропоніну TnI у вихідному стані отримані значення 0,07 ± 0,02 нг/л та 0,05 ± 0,01 нг/л у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп відповідно. У ранньому післяопераційному періоді рівень TnI суттєво не змінювався — 0,05 ± 0,01 нг/л та 0,03 ± 0,01 нг/л у 1-й і 2-й групах відповідно.
Перебіг анестезії та раннього післяопераційного періоду за даними моніторингу гемодинаміки (відхилення від ізолінії сегмента ST, наявність аритмії, клінічні прояви стенокардії, недостатність кровообігу) в досліджуваних групах статистично не відрізнявся.
Висновки. Проведене дослідження продемонструвало відсутність відмінностей кардіальної безпеки анестезії севораном та внутрішньовенної анестезії на основі пропофолу із субнаркотичними дозами кетаміну.