Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Особливості анестезіологічного забезпечення операцій із приводу пухлин задньої черепної ямки
Авторы: Павленко І.А., Щирба С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: з’ясувати особливості періопераційного ведення хворих із пухлинами задньої черепної ямки.
Матеріали та методи. На базі комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги було розглянуто 7 випадків новоутворення задньої черепної ямки за 2015 рік, проведено їх клінічний аналіз.
Результати. Вік хворих становив 22–78 років. Тривалість захворювання — від 1 місяця до 1 року. Тривалість операції — від 2 до 5 годин. Ступінь анестезіологічно-операційного ризику за ASA був II–III. Анестезія проводилася внутрішньовенними анестетиками із використанням штучної вентиляції легень у режимі IMV. Для знеболення застосовувався фентаніл в стандартній дозі. Положення на столі усіх пацієнтів було лежачи на боці, залежно від локалізації новоутворення, із поворотом допереду. Інтраопераційний моніторинг включав у себе контроль гемодинаміки — cереднє значення артеріального тиску під час операції було 140/80 мм рт.ст.; під час введення в наркоз спостерігалася тахікардія (80–92 уд. за хв), що переходила в брадикардію (62–50 уд. за хв); внутрішньочерепного тиску (10–20 мм вод.ст.);
сатурації (88–100 %); визначення pO2та pCO2 (40–65 мм рт.ст.), pH крові (7,28–7,38); у всіх пацієнтів була нормоволемія перед оперативним втручанням, рівень натрію становив 130–135 ммоль/л, а після її завершення — 148–150 ммоль/л; рівень 17-оксикортикостероїдів був знижений як у чоловіків (3–
6 мг/день), так і в жінок (2–4 мг/день). Усі пацієнти після операції були переведені в анестезіолого-реанімаційне відділення.
Висновок. Особливості анестезіологічного забезпечення при операціях із приводу пухлин зад–ньої черепної ямки зумовлені унікальним поєднанням проблем: обструктивної гідроцефалії, пошкодження життєво важливих центрів стовбура мозку, нестандартного положення хворого на операційному столі, пневмоцефалії, постуральної артеріальної гіпотонії та повітряної венозної емболії — та вимагають постійного моніторингу життєво важливих функцій, внутрішньочерепного тиску, водно-електролітного обміну, кислотно-основного стану, діурезу, рівня кортикостероїдів, раціонального призначення режиму штучної вентиляції легень.