Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Анальгоседація в амбулаторній приватній стоматології в дорослих
Авторы: Пайкуш В.А., Андрієвська Н.О., Білоус А.М., Колупаєв О.В., Новак А.О.
Центр стоматологічної імплантації та протезування «ММ», м. Львів, Україна
Стоматологічний центр «Клініка Заблоцького», м. Львів, м. Київ, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Значна частина стоматологічної допомоги надається в приватних стоматологічних клініках в амбулаторних умовах. Проте проведення високо–кваліфікованого стоматлікування, у тому числі хірургічного втручання, неможливе без анестезіологічного супроводу.
Мета — дослідити принципи, особливості перебігу, ускладнення анальгоседації при стоматлікуванні дорослих в амбулаторних умовах.
Maтеріали та методи. Протягом 2012–2015 років було проведено 1350 анальгоседацій у дорослих у приватних стоматклініках пацієнтам віком 25–93 роки (ASA I–III): 756 чоловіків, 594 жінки, із них 42 % старше 60 років. Основні принципи якісного надання анестезіологічної допомоги в амбулаторних умовах: юридичне забезпечення (ліцензія на анестезіологію, дозвіл на використання наркотиків), професіоналізм, досвід, наявність якісних медикаментів та обладнання для анальгоседації та наркозу, ліквідації невідкладних станів, проведення СЛР (дефібрилятора), монітору, джерела кисню, можливість післянаркозного спостереження пацієнта. Необхідними є ефективний менеджмент та маркетинг анестезіологічних та стоматологічних послуг у приватній клініці. Анальгоседація: в/в пропофол із фентанілом у комбінації з місцевою анестезією, декскетопрофен, симптоматичні середники, що відповідало концепції мультимодальної анестезії та седації. Усім пацієнтам проводилися: моніторинг життєвих функцій, інфузія 0,9% NaCl, подача кисню через носові канюлі.
Результати досліджень. Середня тривалість стоматлікування — 78 хв, анальгоседації — 90 хв. Перебіг анальгоседації був гладким, що дозволило провести стоматлікування в запланованому обсязі. Введення гіпотензивних середників потребували 31 %, кровоспинних — 70 % пацієнтів. Ускладнення: 14 випадків пароксизмальної тахікардії, 37 — кровотеч з операційної рани, що ліквідовані. При виписці з клініки пацієнти відповідали критеріям шкали PADS (у середньому через 2 год після закінчення анальгоседації). Ефективний менеджмент, що оцінювався пацієнтами за допомогою анкетування, відіграє суттєву роль у виборі клініки.
Висновки. Для безпечного проведення складного стоматологічного лікування, у т.ч. дентальної імплантації, необхідним є проведення анальгоседації, що за рівнем забезпечення не повинна відрізнятися від стаціонарних умов та дотримання принципів анестезіологічного супроводу в амбулаторних умовах. Розвиток ускладнень визначається характером втручання і станом пацієнта. За відсутності тяжких соматичних порушень пацієнтам проводяться стоматологічні маніпуляції будь-якої складності.