Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Анестезіологічний менеджмент тиреоїдектомій у пацієнтів з тиреотоксикозом: оптимізація опіоїд-зберігаючого та антиеметичного компонентів
Авторы: Тарасенко С.О.(1), Дубров С.О.(2), Ларін О.С.(1), Черенько С.М.(1), Горобейко М.Б.(1)
1 - ДУ «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України», м. Київ, Україна
2 - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета роботи — оцінка опіоїд-зберігаючого та антиеметичного компонентів білатеральної блокади поверхневого шийного сплетіння (ББПШС) на фоні загальної анестезії севофлураном або пропофолом у комплексі анестезіологічного менеджменту пацієнтів із тиреотоксикозом, яким виконуються тиреоїдектомії.
Матеріали та методи. Пацієнти з тиреотоксикозом розподілені на 2 групи: група збалансованої аналгезії (ЗА) — 79 хворих, контрольна група — 87 хворих. Залежно від виду загальної анестезії — інгаляційна севофлураном (С) або ТІВА пропофолом (П) — пацієнти розподілені на підгрупи ЗА-С — 35 хворих, ЗА-П — 44, К-С — 46 пацієнтів і К-П — 41 пацієнт. У підгрупах ЗА-С і ЗА-П був застосований комплекс збалансованої мультимодальної аналгезії (ЗММА), що включав в/в введення дексаметазону 8 мг, декскетопрофену в/в 50 мг та ББПШС 0,5% розчином бупівакаїну. Проводилась оцінка болю за ВАШ, споживання наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, частоти та вираженості післяопераційної нудоти та блювання (ПОНБ) протягом перших 24 годин п/о періоду.
Результати та обговорення. ЗММА у вигляді ББПШС на фоні базової анестезії севофлураном знижує потребу в опіоїдах і іх споживання. Завдяки високій ефективності ББПШС у підгрупах ЗА-С і ЗА-П не було доцільним застосування наркотичних анальгетиків в п/о періоді на відміну від підгруп К-С і К-П, де вони були застосовані у 94,9 і 93,7 % хворих відповідно. Біль за ВАШ у підгрупах ЗА-С та ЗА-П був слабкий і вірогідно (p < 0,05) нижчий, ніж у підгрупах К-С та К-П. Застосування ЗММА на фоні базової анестезії севофлураном в підгрупі ЗА-С забезпечує інтраопераційну опіоїд-зберігаючу дію: вірогідне (p < 0,05) зниження споживання фентанілу до 303,4 ± 14,4 мкг за операцію, що менше на 19,5; 20,5 та 31,6 %, ніж у підгрупах К-С, ЗА-П і К-П відповідно. Комплекс ЗММА дозволив вірогідно (p < 0,05) підвищити рівень пацієнтів без ПОНБ до 74,3 та 77,3 % у підгрупах ЗА-С і ЗА-П відповідно. Досягнуто вірогідне зниження загальної суми балів за шкалою ПОНБ у підгрупі ЗА-П до 0,36 ± 0,11, що на 60,6 та 55,2 % менше, ніж у підгрупах К-С і К-П. Для підгрупи ЗА-С цей показник становив 0,43 ± 0,11 і був на 53,1 та 46,7 % вірогідно (p < 0,05) меншим, ніж у підгрупах К-С і К-П.
Висновки. Комплекс ЗММА на фоні базової анестезії севофлураном забезпечує найкращу інтраопераційну опіоїд-зберігаючу дію: вірогідне (p < 0,05) зниження інтраопераційного споживання фентанілу до 303,4 ± 14,4 мкг; найнижчі показники ВАШ у перші 6 годин після операції.
Найкраща антиеметична схема — це використання ЗММА на фоні базової анестезії пропофолом із додаванням метоклопраміду наприкінці операції: показник пацієнтів без ПОНБ — 77,3 %, частота виникнення клінічно значущої ПОНБ — 9,1 %, показник загальної суми балів за шкалою ПОНБ 0,36 ± 0,11 (всі показники вірогідно менші, ніж у підгрупах контролю, К-С і К-П).