Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Інтраопераційна артеріальна гіпертензія: чим лікуємо?
Авторы: Тітов І.І., Волошинський О.В., Костирко Р.Б., Кіндяк І.Р., Голуб В.В., Тітов О.І.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: встановити частоту розвитку інтраопераційного гіпертонічного кризу та проаналізувати склад медикації для його усунення.
Матеріали та методи. Проаналізовано 13 802 наркозні карти (2012–2015). Враховано епізоди інтраопераційного гіпертонічного кризу та частку антигіпертензивних середників чи анестезіологічних прийомів для контролю артеріального тиску.
Результати та обговорення. У 27,4 % пацієнтів перед плановою операцією зафіксовано АТ ≥ 140/90 мм рт.ст. Лише 20,5 % отримували постійно антигіпертензивні середники і всього 7,5 % хворих регулярно контролювали свій артеріальний тиск. Найчастішими моментами, що провокують гіпертензію, були ларингоскопія та інтубація трахеї, екстубація, епізодично — недостатня аналгезія, підтверджена ANI-моніторингом. Для контролю АТ застосовували: поглиблення анестезії — 29,07 %, урапідил (тахібен, ебрантил) — 36,68 %, сублінгвально ніфедипін (фармадипін) — 12,5 %, лабеталол — 1,25 %, нітрогліцерин — 7,6 %, есмолол (бревіблок) — 0,8 %, папаверин + дібазол — 7,8 %, магнію сульфат — 3,6 %, бензогексоній — 0,7 %. Порівняно з проведеним раніше подібним аналізом (2006–2011 рр. — 20 925 наркозних карт) частота застосування урапідилу зросла в 6 разів, а лабеталолу і есмололу зменшилася у 7 і 1,7 раза відповідно, що обумовлено їх відсутністю.
Висновки. Інтраопераційна артеріальна гіпертензія часто ускладнює перебіг планових анестезій, що обумовлює сповільнене пробудження, збільшення крововтрати. Встановилася чітка тенденція до застосування високоефективних антигіпертензивних засобів. Урапідил може розглядатися оптимальним антигіпертензивним середником, оскільки не викликає рефлекторної тахікардії, не порушує легеневий кровообіг, добре комбінується із загальними анестетиками, знижуючи системний АТ, не збільшує внутрішньочерепний тиск та не зменшує перифокальний кровотік у хворих з ішемією мозку. Притаманні йому ефекти роблять урапідил незамінним у нейрореаніматології.