Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (75) 2016
Вернуться к номеру
Нозокоміальний синусит у хворих відділення інтенсивної терапії
Авторы: Тітов І.І., Волошинський О.В., Костирко Р.Б., Нестор І.І., Голуб В.В., Тітов О.І.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: встановити частоту розвитку нозокоміальних синуситів у хворих ВІТ, визначити спектр мікробної флори та її чутливість до антибактеріальних середників.
Матеріали та методи. Обстежено із залученням оториноларинголога 662 хворі, які мали клінічні підозри та/чи ознаки гемі- чи пансинуситу. Для верифікації діагнозу застосовували КТ, ендоскопічний огляд, діагностичні пункції. Аспірат із пазух чи промивні води направлялися для бактеріологічного дослідження.
Результати та обговорення. Серед 662 хворих у 487 (73,5 %) було встановлено клінічний діагноз нозокоміального синуситу. У 284 хворих (43 %) діагноз був підтверджений КТ, у 57 (8,6 %) хворих — після ендоскопічного огляду чи діагностичних пункцій, у 145 хворих (22 %) діагноз нозокоміального синуситу заперечений. Серед 341 хворого катаральна форма діагностована у 203 (59,5 %) осіб, гнійна — у 138 (40,5 %). При дослідженні за Грамом виявлено у 75,87 % випадків грамнегативну чи змішану мікрофлору, у 18,73 % — грампозитивну і у 5,4 % — грибкову. При бактеріологічному дослідженні аспірату виявлено, що серед грампозитивних збудників 84 % належить MRSA з найвищою чутливістю до лінезоліду, ванкоміцину, тобраміцину та кліндаміцину і помірною чутливістю до іміпенему/циластатину, левофлоксацину, моксифлоксацину, тейкопланіну, гентаміцину та амікацину. Серед грамнегативних збудників у 23,75 % випадків виявлено E.сoli і 48,12 % — Ps.aeruginosa з високою чутливістю до піперациліну/тазобактаму (Ауротаз-Р), меропенему, дорипенему та коломіцину та помірною чутливістю до тобраміцину, амікацину, цефтазидиму, цефепіму, цефоперазону.
Висновки. Інтубованим хворим і з назогастральним зондом необхідний ЛОР-контроль 1 раз у 3–5 днів для санації, анемізації, активної аспірації. Системна антибактеріальна терапія в поєднанні з місцевими процедурами (регулярне зрошення слизової оболонки носоглотки, судинозвужуючі краплі в ніс), регулярні повороти хворого на бік і на живіт та нічний «відпочинок» від зонда дозволяють профілактувати чи ефективно ліквідувати запальний процес додаткових пазух носа.