Журнал «» 5 (49) 2016
Вернуться к номеру
Резолюція ХVII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 21–23 вересня 2016 р.)
Рубрики: Кардиология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 77-84
21–23 вересня 2016 року у Києві пройшов ХVІІ Національний конгрес кардіологів України. Подаємо резолюцію та фоторепортаж із цього наукового заходу.
XVII Національний конгрес кардіологів України присвячений 80-річчю створення Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України та 140-річчю з дня народження засновника інституту — всесвітньо відомого вченого академіка М.Д. Стражеска.
Особливу увагу на конгресі було присвячено питанню формування персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями на основі доказової медицини та поза її межами.
У роботі конгресу взяли участь понад 2700 українських лікарів та науковців, а також фахівці з Великої Британії, Бразилії, Польщі, Італії, Латвії, Угорщини, Чехії, Греції, Німеччини. Відбулось 16 пленарних, 7 секційних засідань, 9 круглих столів та 4 наукові дискусії, 17 науково-практичних симпозіумів. Заслухано 283 доповіді та обговорено 58 стендових повідомлень. Провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 6 лекцій, проведені 10 інтерактивних майстер-класів, клінічні розбори. Молодими вченими зроблено 29 доповідей. Організовано виставку сучасних лікарських засобів медичного призначення й спеціалізованих видань.
У рамках конгресу були проведені спільні засідання Асоціації кардіологів України (АКУ) та Європейського товариства кардіологів, спільна сесія Асоціації кардіологів України та Польщі, спільна сесія Європейської асоціації ритму серця (EHRA/ESC) та Асоціації аритмологів України.
Уперше на конгресі для лікарів за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» був прочитаний курс лекцій «Базисні основи аритмології», а також надані рекомендації щодо застосування настанов та протоколів лікування й діагностики найпоширеніших хвороб серця.
Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні наукові питання й проблеми кардіологічної служби, охоплювала сучасні стратегії та рекомендації щодо наріжних питань сучасної кардіології — хронічної ішемічної хвороби серця й гострого коронарного синдрому, артеріальної гіпертензії та пов’язаних з нею чинників серцево-судинного ризику й коморбідної патології (зокрема, цукрового діабету, гострого й хронічного ушкодження нирок, цереброваскулярних захворювань) і невідкладних станів, безпечності медикаментозного лікування, епідеміологічних і медико-соціальних аспектів кардіології в Україні, імплементації нових настанов і протоколів. Особливу увагу приділено проблемі превентивної кардіології й реабілітації, висвітленню результатів європейського дослідження EUROASPIRE IV в Україні. Привернуто увагу лікарів до некоронарних хвороб серця, зокрема кардіоміопатій та хвороб накопичення (хвороба Фабрі). Окреме місце посіло обговорення сучасних інтервенційних технологій та хірургічних методів лікування захворювань серцево-судинної системи (у тому числі нових технологій захисту життєво важливих органів і стимуляції репаративних процесів, виявлення хворих із високим ризиком венозного тромбоемболізму та шляхів запобігання йому, внутрішньосудинної діагностики, використання коронарних стентів з елютинуючим покриттям останнього покоління, нових методик лікування внутрішньостентових рестенозів), інвазивної аритмології. Традиційно розглядались питання клінічної фармакології та раціональної фармакотерапії.
На генеральній асамблеї підтримана державна програма профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2017–2021 роки, був заслуханий річний звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України В.М. Коваленка про роботу асоціації, відбулися вибори правління Асоціації кардіологів України, затверджено основні регламентуючі документи кардіологічної служби та збірник «Серцево-судинні захворювання. Класифікація, діагностика та лікування».
Президентом Асоціації кардіологів України було обрано академіка НАМН України професора В.М. Коваленка.
Обговорено й затверджено рекомендації з гострої та хронічної серцевої недостатності, рекомендації з ехокардіографічної оцінки регургітації на нативних клапанах.
/79.jpg)
/80.jpg)
/81.jpg)
/82.jpg)
Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:
— оголошення 2016 р. «роком серця в Україні», розробка державної програми профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2017–2021 роки;
— участь Асоціації кардіологів України в європейському проекті з вторинної профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV;
— удосконалення діагностики та оцінки серцево-судинного ризику у хворих з коронарними та некоронарними захворюваннями, затвердження протоколів та стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань. Асоціацією кардіологів України розроблено та рекомендовано до затвердження збірник «Серцево-судинні захворювання. Класифікація, діагностика та лікування»;
— затвердження та видання рекомендацій з серцевої недостатності, рекомендацій з ехокардіографічної оцінки регургітації на нативних клапанах;
— оновлення рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації з невідкладної кардіології з ведення хворих на тромбоемболію легеневої артерії;
— експертами Асоціації кардіологів України спільно з експертами МОЗ підготовлено сім клінічних протоколів з основних нозологій у кардіології: «Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST» (затверджений МОЗ), «Стабільна ішемічна хвороба серця», «Серцева недостатність», «Фібриляція передсердь», «Легенева гіпертензія» і «Профілактика серцево-судинних захворювань», «Тромбоемболія легеневої артерії». За декількома протоколами вже завершено громадське обговорення, і вони готові до імплементації в реальних клінічних умовах України. За всіма протоколами завершено обговорення, п’ять протоколів вийшли у вигляді наказів МОЗ України;
— у результаті спільних дій Асоціації кардіологів України та Асоціації інтервенційних кардіологів у 14 областях України почали роботу регіональні реперфузійні мережі, у межах яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань та фібринолітичної терапії.
— продовжує ефективно функціонувати «Реєстр перкутанних коронарних втручань», за даними якого у 2015 р. збільшилася кількість інвазивних процедур у кардіології, у першу чергу в пацієнтів зі стійкою елевацією сегмента ST: кількість коронарографій досягла 26 000, коронарних стентувань — до 10 000, при цьому число стентувань у перші години від початку симптомів STЕMI досягло 5300 (3600 у 2014 р.). Проведено сервей (зріз) щодо перкутанних втручань в Україні, який висвітлює найближчі та віддалені результати проведення стентувань у пацієнтів зі STEMI, NSTEMI та стабільною ішемічною хворобою серця;
— розглянуті результати проведення Національного реєстру з тромболітичної терапії (NR-TLT) 2014 року та сервей «Гострі коронарні синдроми у реальній клінічній практиці» 2015 року;
— ініційовано (спільно з МОЗ) створення Національного реєстру хворих з гострим коронарним синдромом;
— на основі розробленого Асоціацією з невідкладної кардіології пілотного проекту Алгоритмів надання допомоги хворим з ургентними серцево-судинними захворюваннями (2014) запропоновано створення міждисциплінарного алгоритму догоспітальної та госпітальної невідкладної допомоги хворим на серцево-судинні захворювання;
— розглянуто можливі шляхи покращення організації догоспітальної, госпітальної та постгоспітальної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда на сучасному етапі;
— проведений подальший субаналіз популяційного дослідження 20 чинників серцево-судинного ризику серед міського населення України, за результатами якого, поряд із встановленою поширеністю когорти дуже високого ризику розвитку ускладнень за шкалою SCORE, що становила 30 % дорослого населення, визначено, що у 8,1 % міського населення реєструється сімейна гіперхолестеринемія за критерієм ХС ЛПНЩ ≥ 5 ммоль/л;
— разом із Асоціацією гінекологів України затверджено спільний меморандум кардіологів та гінекологів щодо терапевтичного вікна для призначення замісної гормональної терапії, який увійшов у міждисциплінарний «Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії, 2016» МОЗ України;
— започаткована активна участь у міжнародному та європейському реєстрах з сімейних гіперхолестеринемій ScreenPro FH та EAS-FHSC;
— спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів проводиться подальше впровадження алгоритму періоперативної діагностики та післяопераційного ведення хворих з множинним коронарним атеросклерозом та цукровим діабетом 2-го типу;
— забезпечується співпраця з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами та андрологами щодо пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів здійснюється довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих з гіпотиреозом після аортокоронарного шунтування;
— розпочата робота центрів з діагностики та лікування сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій у 4 регіонах України (Київ, Харків, Дніпро, Луцьк);
— проведено майстер-класи з порушень серцевого ритму, тромбозів та емболій у різних регіонах України;
— здійснена участь у засіданнях правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Європейської асоціації ритму серця (EHRA), Асоціації з невідкладної кардіології (АССА), інтервенційної кардіології та серцевої недостатності;
— продовжено проведення спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та електрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО;
— продовжена участь у виданні Білої книги Європейської асоціації серцевого ритму та Європейської асоціації з невідкладної серцево-судинної патології;
— проведені виїзні школи та регулярно читалися тематичні лекції з практичних питань діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності для лікарів-кардіологів та терапевтів у обласних центрах України;
— функціонування інтернет-сайта Української асоціації фахівців із серцевої недостатності (УАФСН) для лікарів та пацієнтів із ХСН;
— продовжена участь УАФСН у міжнародному глобальному реєстрі QUALIFY з оцінки якості ведення амбулаторних пацієнтів із ХСН;
— продовжено видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність»;
— розпочато формування у рамках Асоціації кардіологів України групи молодих вчених-кардіологів «Кардіологи майбутнього України».
Водночас залишається ряд невирішених питань:
— не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим;
— відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ, порушеннями ритму серця, легеневою артеріальною гіпертензією, гострою та хронічною серцевою недостатністю;
— не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;
— украй недостатня кількість процедур з імплантації кардіовертерів-дефібриляторів та СРТ-пристроїв;
— відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України;
— недостатня пропаганда здорового способу життя та значення чинників ризику серцево-судинних захворювань на державному рівні;
— медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я недостатньо розповсюджуються санітарно-просвітницькі матеріали для населення, що пропагують здоровий спосіб життя, проводиться недостатня оцінка серцево-судинного ризику та корекція чинників ризику у хворих на артеріальну гіпертензію;
— недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу, що приводить до спотворення статистичної звітності, яка суттєво відрізняє Україну від розвинутих країн.
Під час обговорення виступів та дискусій на конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:
— упровадження державної програми профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2017–2021 роки;
— розробка програми заходів профілактики, діагностики й лікування з метою зниження захворюваності, смертності, збільшення тривалості й підвищення якості життя;
— створення системи відбору хворих з тяжкими та рідкісними серцево-судинними хворобами й лікування їх на базі національних і державних центрів;
— постійне формування позитивної мотивації в населення щодо необхідності профілактики й лікування артеріальної гіпертензії. Створення інформаційного простору для здорового способу життя та профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні;
— забезпечення керівниками управлінь охорони здоров’я розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя, з використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Активне залучення медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення. Активізація співпраці з викладачами і студентами ВНМЗ та ЗПО щодо проведення роз’яснювальної превентивної роботи серед населення;
— поширення методу домашнього самомоніторування артеріального тиску з метою більш ефективного контролю артеріального тиску на фоні терапії та реімбурсація коштів на придбання апаратів для вимірювання артеріального тиску в домашніх умовах;
— продовження моніторингу епідеміологічної ситуації щодо багатофакторних впливів (зокрема, артеріальної гіпертензії) на захворюваність та смертність населення. Продовження участі АКУ в глобальному європейському проекті з профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV;
— продовження активного виявлення осіб з артеріальною гіпертензією, впровадження її первинної й вторинної профілактики та стратифікації ризику. Сприяння формуванню прихильності пацієнтів і медичних працівників для підвищення ефективності профілактики і лікування артеріальної гіпертензії;
— оновлення уніфікованого протоколу з діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертензії в Україні;
— забезпечення співпраці із сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо пацієнтів з високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень у розв’язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень;
— розробка методів широкого впровадження положень Стандартів лікування хворих з легеневою артеріальною гіпертензією;
— продовження роботи із забезпечення хворих на артеріальну гіпертензію сучасними лікувальними технологіями;
— удосконалення роботи зі своєчасного виявлення й патогенетичного лікування симптоматичних гіпертензій;
— подальше впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку й нирок;
— оновлення рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації з невідкладної кардіології з ведення хворих з гострою серцевою недостатністю;
— створення спільно з Європейською асоціацією з невідкладної серцево-судинної допомоги (АССА) консенсусного документа щодо організації, структури й діяльності відділень/блоків реанімації й інтенсивної терапії кардіологічного профілю в Європі;
— створення реєстру венозних тромбоеболій серед хворих терапевтичного профілю;
— продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів з аритмології, венозного тромбоемболізму в різних регіонах України з акцентом на освіті лікарів первинної ланки;
— подальше впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму й провідності серця та хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерні кардіостимулятори та імплантовані кардіовертери-дефібрилятори);
— необхідність збільшення на державному та регіональному рівнях фінансування придбання кардіостимуляторів, кардіовертерів-дефібриляторів, СРТ-пристроїв та катетерів для абляції;
— виступ перед МОЗ України з ініціативою створення загальнодержавного реєстру хворих, які потребують імплантації кардіовертерів-дефібриляторів та штучних водіїв серцевого ритму, для подальшого забезпечення цих потреб за бюджетні кошти. Створення в областях України «листків очікування» хворих для імплантації кардіопристроїв, обласним кардіологам взяти під особистий контроль та подати копії в Асоціацію аритмологів України;
— проведення в організаціях післядипломної освіти циклів тематичного удосконалення лікарів з електрофізіології серця;
— продовження участі у виданні Білої книги Європейської асоціації серцевого ритму та Європейської асоціації з невідкладної серцево-судинної патології;
— оновлення міждисциплінарного консенсусу з лікування гіпертензивних кризів;
— створення міждисциплінарних рекомендацій з профілактики кровотеч на тлі активної антитромботичної терапії;
— оновлення рекомендацій з діагностики та лікування гострої серцевої недостатності на базі міжнародних стандартів;
— проведення короткотривалого сервею щодо ефективності й безпеки застосування антитромботичної терапії у хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому з метою створення національно адаптованої шкали ризику розвитку кровотеч;
— впровадження доповнень до державної статистичної звітності з наступних питань: гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ; синдром преекзитації шлуночків; повна атріовентрикулярна блокада та атріовентрикулярна блокада 2-го ст. 2-го типу, стадії хронічної серцевої недостатності, тромбоемболії легеневої артерії;
— наукове забезпечення проведення експертної оцінки причин смерті працездатного населення країни від серцево-судинних захворювань;
— створення у рамках Асоціації кардіологів України робочої групи з біомаркерів основних серцево-судинних захворювань;
— розробка і впровадження в практику стандартизованої форми контролю якості амбулаторного лікування пацієнта з хронічною серцевою недостатністю;
— підготовка проекту національного міждисциплінарного протоколу з діагностування та лікування хронічної серцевої недостатності на базі відповідного європейського документа;
— створення міжгалузевої робочої групи щодо розробки й імплементації нової класифікації серцевої недостатності;
— продовження підготовки кардіологів із спеціалізацією в галузі інтервенційної кардіології, внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог кардіолога;
— підготовка та затвердження в МОЗ наказу про створення Центрів реперфузійної терапії та інтервенційної кардіології;
— продовження й розширення ведення «Реєстру перкутанних коронарних втручань»;
— продовження участі в спільній діяльності європейської ініціативи «Stent for life»;
— розробка пропозицій Асоціації кардіологів України (спільно з МОЗ) щодо атестації лікарів-кардіологів відповідно до європейських стандартів та надання їх до МОЗ України;
— залучення фахівців Асоціації кардіологів України, НАМН України і системи післядипломної освіти до навчання спеціалістів з новітніх технологій діагностики та лікування;
— удосконалення програми підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації медичних працівників лікувально-профілактичних закладів з питань профілактики та лікування артеріальної гіпертензії для подолання лікарської інерції у веденні пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
— видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників та настанов, які забезпечують етапність та спадкоємність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим.
Матеріал подано оргкомітетом конгресу
Фото О.С. Солуян