Международный неврологический журнал 8 (86) 2016
Вернуться к номеру
Сучасні можливості оцінювання функціонування та якості життя у хворих із віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми
Авторы: Школьник В.М., Фесенко Г.Д.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Сучасною вимогою до методів оцінки стану пацієнта є якнайширший аналіз не тільки фізичної, але і соціальної, професійної складової життя пацієнта, що призводить до постійного пошуку нових і вдосконалення існуючих методик. Мета дослідження: опис стану здоров’я і пов’язаних з ним якості життя та функціонування пацієнтів з інвалідизуючими наслідками закритої черепно-мозкової травми різного ступеня тяжкості, оцінка можливостей використання опитувальника з якості життя SF‑36v2 та базового набору міжнародної класифікації функціонування для черепно-мозкової травми в практиці медико-соціальної експертизи. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів із віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми, що були поділені на три групи залежно від ступеня тяжкості перенесеної травми. Оцінка функціонального стану пацієнтів проводилась за допомогою короткого базового набору міжнародної класифікації функціонування для черепно-мозкової травми. Для оцінки якості життя було використано опитувальних SF‑36v2. Результати. За результатами оцінювання якості життя в усіх групах більш низькими були показники шкал, що відносяться до психічного компоненту здоров’я. За жодною з субшкал не було виявлено вірогідних відмінностей між групами. При оцінюванні пацієнтів за коротким базовим набором міжнародної класифікації функціонування для черепно-мозкової травми категоріями з найбільшою кількістю порушень виявились: функції пам’яті, функції емоцій, відчуття болю, функції уваги, структура головного мозку, складні міжособистісні взаємодії, сімейні відносини. Для переважної більшості категорій із короткого базового набору були виявлені вірогідні відмінності між групами. Висновки. Короткий базовий набір міжнародної класифікації функціонування для черепно-мозкової травми продемонстрував більш широкі можливості в диференціації різних станів усередині популяції хворих досліджуваного контингенту та більш точний і адекватний опис функціонального стану, враховуючи професійну та соціальну складову життя пацієнта.
Актуальность. Современным требованием к методам оценки состояния пациента является подробный анализ не только физической, но и социальной, профессиональной составляющей жизни пациента, что приводит к постоянному поиску новых и совершенствованию существующих методик. Цель исследования: описание состояния здоровья и связанного с ним качества жизни и функционирования пациентов с инвалидизирующими последствиями закрытой черепно-мозговой травмы разной степени тяжести, а также оценка возможностей использования опросника качества жизни SF‑36v2 и базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы в практике медико-социальной экспертизы. Материалы и методы. Обследовано 100 пациентов с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы, которые были поделены на три группы в зависимости от степени тяжести перенесенной травмы. Оценка функционального состояния пациентов проводилась с помощью короткого базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы. Для оценки качества жизни был использован опросник SF‑36v2. Результаты. По результатам оценки качества жизни во всех группах более низким были показатели субшкал, которые относятся к психическому компоненту здоровья. Ни по одной из субшкал не было выявлено достоверных различий между группами. При оценке пациентов при помощи короткого базового набора международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы категориями с наибольшим количеством нарушений оказались: функции памяти, функции эмоций, ощущение боли, функции внимания, структура головного мозга, сложные межличностные взаимодействия, семейные отношения. Для подавляющего большинства категорий из короткого базового набора были выявлены достоверные различия между группами. Выводы. Короткий базовый набор международной классификации функционирования для черепно-мозговой травмы продемонстрировал более широкие возможности в дифференциации различных состояний в популяции больных исследуемого контингента и более точное и адекватное описание функционального состояния с учетом профессиональной и социальной составляющей жизни пациента.
Background. Recent requirement for methods of patient’s condition assessment is a detailed analysis of both physical and social, professional component of the patient’s life that causes constant search for new methods and improvement of existing ones. The aim of the study is to describe the health status, related quality of life and functioning of patients with the disabling consequences of closed traumatic brain injury of varying severity, to evaluate the utility by SF‑36v2 questionnaire, and a basic set of international classification of functioning for traumatic brain injury in the daily practice in medical and social expertise. Materials and methods. We examined 100 patients with remote consequences of closed brain injury, which were divided into three groups depending on the trauma severity. Functional status of patients was assessed by a brief core set of international classification of functioning for traumatic brain injury. SF‑36v2 questionnaire was used to assess the quality of life. Results. The evaluation of the quality of life in all groups revealed lower values for subscales related to the mental component of health. None of the subscales showed significant differences between the groups. Consequently, while the evaluation of patients with the international classification of functioning brief core set for traumatic brain injury the following categories were associated with the highest amount of disturbances: memory function, emotional function, sensation of pain, attention, structure of the brain, complex interpersonal interactions, and family relationships. The vast majority of categories from brief core set significantly statistically differed between the groups. Conclusion. Brief core set of international classification of functioning for traumatic brain injury demonstrated better opportunities in distinguishing between different states in the population in the main group of patients, providing more accurate and adequate description of the functional state, taking into account professional and social component of patient’s life.
закрита черепно-мозкова травма; якість життя; міжнародна класифікація функціонування
закрытая черепно-мозговая травма; качество жизни; международная классификация функционирования
closed traumatic brain injury; quality of life; international classification of functioning
Статтю опубліковано на с. 102-108
Робота є фрагментом науково-дослідної теми «Розробка критеріїв медико-соціальної експертизи і реабілітаційного потенціалу хворих та інвалідів з наслідками пошкоджень опорно-рухового апарату у поєднанні з соматичною патологією» (№ держреєстрації — 0112U000541, реєстраційний шифр ІН.01.12) кафедри медико-соціальної експертизи і реабілітації ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Вступ
Матеріали та методи
Результати
Обговорення
Висновки
1. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова; ред. Ю.Л. Шевченко. — М.: Нева, 2007. — 315 с.
2. Arango-Lasprilla J.C. Traumatic brain injury in Spanish-speaking individuals: research findings and clinical implications // Brain Inj. — 2012. — Vol. 26(6). — Р. 801-804. — doi: 10.3109/02699052.2012.655368.
3. Assessment of Health-Related Quality of Life after TBI: Comparison of a Disease-Specific (QOLIBRI) with a Generic (SF‑36)Instrument[Електронний ресурс] / N. von Steinbuechel, A. Covic, S. Polinder [et al.] // Behavioral Neurol. — 2016. — Vol. 2016. — doi:10.1155/2016/7928014. — Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4753323/.
4. Bier N. Factors affecting leisure participation after a traumatic brain injury: an exploratory study / N. Bier, E. Dutil, M. Couture // J. Head Trauma Rehabil. — 2009. — Vol. 24(3). — Р. 187-194. — doi: 10.1097/HTR.0b013e3181a0b15a.
5. Community integration following moderate to severe traumatic brain injury: a longitudinal investigation / A.H. Willemse-van Son, G.M. Ribbers, W.C. Hop [et al.] // J. Rehabil. Med. — 2009. — Vol. 41(7). — Р. 521-527. — doi: 10.2340/16501977-0377.
6. Early management of severe traumatic brain injury / J. Rosenfeld, A. Maas, P. Bragge [et al.] // Lancet. — 2012. — Vol. 22(9847). — Р. 1088-1098. — doi: 10.1016/S0140-6736(12)60864-2.
7. Frasca D. Traumatic brain injury and post-acute decline: what role does environmental enrichment play? A scoping review / D. Frasca, J. Tomaszczyk, B. J. McFadyen // Front. Hum. Neurosci [Електронний ресурс]. — 2013. — Vol. 7, № 31. — Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3628363/ — doi: 10.3389/fnhum.2013.00031.
8. General health status measures for people with cognitive impairment: learning disability and acquired brain injury [Електронний ресурс] / R.P. Riemsma, C.A. Forbes, J.M. Glanville [et al.] // Health Technology Assessment. — 2001. — Vol. 5(6). — Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11319989.
9. Health-related quality of life after TBI: a systematic review of study design, instruments, measurement properties, and outcome [Електронний ресурс] / S. Polinder, J. Haagsma, D. van Klaveren [et al.] // Population Health Metrics. — 2015. — Vol. 13, № 4. — doi:10.1186/s12963-015-0037-1. — Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4342191/.
10. ICF core sets: manual for clinical practice // J. Bickenbach, A. Cieza, A. Rauch, A. Stucki. — Göttingen: Hogrefe, 2012. — 141 p.
11. Impact of traumatic brain injury on participation in leisure activities / E.K. Wise, C. Mathews-Dalton, S. Dikmen [et al.] // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2010. — Vol. 91(9). — Р. 1357-1362. — doi: 10.1016/j.apmr.2010.06.009.
12. Measuring functional and quality of life outcomes following major head injury: common scales and checklists / A. Nichol, A. Higgins, B. Gabbe [et al.] // Injury. — 2011. — Vol. 42(3). — Р. 281-287. — doi: 10.1016/j.injury.2010.11.047.
13. Shukla D. Outcome measures for traumatic brain injury / D. Shukla, B. Devi, A. Agrawal // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2011. — Vol. 113(6). — Р. 435-441. — doi: 10.1016/j.clineuro.2011.02.013.
14. The effect of environmental barriers on community integration for individuals with moderate to severe traumatic brain injury / J. Fleming, E. Nalder, S. Alves-Stein [et al.] // J. Head Trauma Rehabil. — 2014. — Vol. 29(2). — Р. 125-35. — doi: 10.1097/HTR.0b013e318286545d.