Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Оцінювання якості життя пацієнтів неврологічного профілю з коморбідною патологією

Авторы: Сіделковський О.Л., Пелепейченко О.Ю., Овсянніков O.A.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ

Рубрики: Неврология

Разделы: Школа Аксимед

Версия для печати

Актуальність. Серед пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу до неврологічних клінік, значна частина має декілька хронічних захворювань, що позначаються термінами «комбінована патологія» або «коморбідність».

Наявність коморбідності у пацієнтів неврологічного профілю ускладнює процес лікування основного захворювання та оцінювання його ефективності. Це обумовлює необхідність використання інтегрованих кількісних показників, які характеризують не тільки неврологічний статус хворого, але й загальний рівень життєдіяльності людини.

Мета: визначити можливість оцінювання ефективності комплексного лікування хворих неврологічного профілю з коморбідною патологією за динамікою показників якості життя та факторів ризику.

Результати. Для кожного пацієнта розробляли програму використання немедикаментозних засобів оздоровлення (із чітким дотриманням схем прийому лікарських препаратів!), результати якої оцінювалися за мультидисциплінарним опитувальником SF-36, що характеризує функціонально-соматичний, психологічний і соціальний стан, доповненим відомостями щодо особливостей життєвої поведінки та факторів ризику.

За опитувальником SF-36, найбільш істотні позитивні зміни якості життя під впливом річної оздоровчої програми спостерігалися у показниках:

― фізичного функціонування (РF до лікування — 57,32 ± 1,65 і після — 75,53 ± 2,12 бала);
― загального стану здоров’я (GН до лікування — 54,26 ± 1,18 і після — 69,33 ±1,72 бала);
― життєвої активності (VT до і після лікування — 58,74 ± 1,65 і 71,55 ± 1,12 бала відповідно).

Встановлено також, що кожен третій пацієнт із тих, хто курив, відмовився від цієї звички; зменшення ІМТ на 1−2 одиниці досягли 8 із 25 чоловік, у яких показник був > 30,0. У підсумку із позитивними загальними результатами закінчили лікування 33 із 47 пацієнтів, які в повному обсязі виконали вимоги оздоровчої програми.

Висновок. Включення оздоровчої реабілітації до комплексного лікування хворих неврологічного профілю з коморбідною патологією є дієвим засобом покращення їх загального стану та якості життя в цілому.