Вплив кортизолу на перебіг відновного періоду інфаркту головного мозку
Авторы: Монастирський В.О., Сіделковський О.Л.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Відомо, що в патогенезі інфаркту головного мозку (ІГМ) суттєву роль відіграють процеси дизрегуляції, основою яких є дисбаланс між стрес-реалізуючими та стрес-лімітуючими системами. Однією з найбільш значущих стрес-реалізуючих систем є гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь. Результатом активації цієї системи є підвищення рівня кортизолу в плазмі крові хворих на ІГМ, яке має місце не тільки в гострий, а й у відновний період та чинить вплив на перебіг хвороби.
Мета: вивчити вплив кортизолу на перебіг відновного періоду інфаркту головного мозку.
Методи. Об’єкт дослідження – хворі на інфаркт головного мозку в ранній відновний період. На базі клініки сучасної неврології «Аксімед» було обстежено 44 пацієнти (23 жінки та 21 чоловік) з півкульним ІГМ віком 40–70 років у ранній відновний період хвороби. Контрольну групу становили 10 практично здорових осіб. Ступінь неврологічного дефіциту хворих було оцінено за шкалою Бартел. Дослідження вмісту кортизолу в плазмі крові хворих проводили методом імуноферментного аналізу з використанням наборів виробництва «Peninsula Laboratories, Inc.» (США). Оцінка за шкалою Бартел та визначення рівня кортизолу проводились на 21–30-ту добу інсульту (перша точка спостереження), вдруге оцінка тих самих показників проводилась через 3 тижні (друга точка спостереження).
Результати. Під час оцінки результатів було відмічено вірогідне підвищення рівня кортизолу в перший день спостереження порівняно з контролем. Це свідчить про напруження стрес-реалізуючих механізмів при ішемічному інсульті. Найвищі рівні було відмічено у групі тяжких хворих. Спостерігалось вірогідне зниження концентрацій цього гормону в динаміці через 3 тижні.
Відмічено зворотний кореляційний зв’язок між концентраціями кортизолу та індексом повсякденної активності Бартел, що вказує на вплив цього гормону на тяжкість перебігу ІГМ (найвищі концентрації в підгрупі тяжких хворих, з вираженим неврологічним дефіцитом). Аналогічний зв’язок зберігався і в динаміці перебігу захворювання (найвищі концентрації кортизолу спостерігались у групі хворих із значним неврологічним дефіцитом).
Висновки. Напруження гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та гіперкортизолізм можна розцінювати як предиктор несприятливого прогнозу в плані відновлення втрачених функцій у хворих на ІГМ. Цей факт доцільно враховувати при розробці критеріїв тяжкості перебігу ішемічного інсульту.