Газета «Новости медицины и фармации» 3(234) 2008

Остеопороз — найбільш поширене системне захворювання скелета, що характеризується зниженням міцності кісткової тканини та наступним зростанням ризику переломів. Проблема остеопорозу набула особливого звучання в останні роки, що обумовлено суттєвим постарінням населення та збільшенням кількості жінок у постменопаузальному періоді [1].

У розвинених країнах остеопороз є однією з основних проблем охорони здоров'я. Зарубіжні фахівці вважають, що захворювання вже набуло характеру епідемії. Головне, що відрізняє його від інших захворювань опорно-рухового апарату, — це майже повна відсутність клінічних проявів аж до виникнення перелому. Остеопороз зустрічається в будь-якому віці як у чоловіків, так і в жінок. Захворювання уражає переважно жінок старшого віку, що значною мірою зумовлено втратою кісткової маси внаслідок дефіциту естрогенів у цей віковий період. Майже в кожної третьої жінки віком понад 65 років спостерігається як мінімум один остеопоротичний перелом кісток. Тільки в США остеопороз призводить до 250 000 переломів стегна, 250 000 переломів передпліччя й 700 000–750 000 вертебральних переломів щорічно [1, 2]. Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність та летальність. Унаслідок переломів стегнової кістки середня тривалість життя зменшується на 12–15 %. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у жінок віком 50 років складає 39,7 %, у чоловіків — 13,1 %. Ця оцінка є не зовсім точною, бо включає лише переломи хребців, що діагностуються. Насправді ж істинний ризик переломів є вищим. Для порівняння: ризик розвитку в жінок віком 50 років таких поширених захворювань, як рак молочної залози, складає 9 %, серцево-судинна патологія — 40 %. За даними ВООЗ, кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальний період з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегна перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет тощо [1–4]. Дані, викладені вище, свідчать про значну поширеність остеопорозу. Тому важливо діагностувати остеопороз до того, як відбудеться перелом. У зв'язку з цим у всьому світі ведеться постійний пошук нових діагностичних технологій, які б допомогали виявляти групи ризику щодо остеопорозу та його ускладнень. З метою вивчення факторів ризику остеопорозу Міжнародною асоціацією остеопорозу (IOF) запропонований хвилинний тест оцінки ризику остеопорозу (Оne-minute osteoporosis risk test), що застосовується в різних країнах світу. В Українському центрі проблем остеопорозу зазначений тест використовується з 2006 року. Перші результати щодо його впровадження були викладені на Міжнародній науково-практичній конференції «Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування» (Євпаторія, вересень 2006 року) [5–7].

Метою нашого дослідження було вивчення інформативності хвилинного тесту оцінки ризику остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді та взаємозв'язку між результатами анкетування й показниками структурно-фунціонального стану кісткової тканини.

Об'єкт та методи дослідження

Обстежено 220 жінок віком 37–83 роки в постменопаузальному періоді. Дослідження складалося з двох етапів. На I етапі cтруктурно-функціональний стан кісткової тканини визначали за допомогою ультразвукового денситометра Aсhilles+ у 147 жінок віком 37–83 роки (середній вік — 59,8 ± 0,7 року). Оцінювали такі показники: швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с), що залежить від її щільності та еластичності; широкосмугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц), що відображає не тільки щільність кісткової тканини, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул; індекс міцності (ІМ, %), що вираховується на комп'ютері на підставі показників ШПУ та ШОУ:

ІМ = 0,5 (nШОУ + nШПУ),

де

nШОУ = (ШОУ – 50) : 0,75 ,

nШПУ = (ШПУ – 1380) : 1,8

й відображає стан губчастої кісткової тканини пацієнта, який обстежується, порівняно з категорією дорослих людей віком 20 років; Т-показник, що відображає, на яку частку середнього квадратичного відхилення відрізняється ІМ пацієнта, який обстежується, порівняно з дорослими людьми віком 20 років; Z-показник, що відображає, на яку частку середнього квадратичного відхилення відрізняється ІМ пацієнта, який обстежується, порівняно з віковою нормою.

Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ), показники T та Z визначали на ІІ етапі за допомогою двохенергетичного рентгенівського денситометра Prodigy (GE Medical systems) на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки в 73 жінок віком 50–79 років (середній вік — 63,9 ± 0,9 року).

Анкетування проводили за допомогою адаптованого та перекладеного українською та російською мовами (В.В. Поворознюк, Т.А. Карасевська, Р.В. Поворознюк, Н.І. Дзерович, 2006) хвилинного тесту оцінки факторів ризику остеопорозу, запропонованого Міжнародною асоціацією остеопорозу, що включає 10 запитань (7 загальних, 2 — для представників жіночої статі, 1 — для чоловічої). Позитивна відповідь («так») оцінювалася у 2 бали, негативна («ні») — 1 бал (табл. 1). Переклад тесту поданий на сайті IOF [8]. Нами додатково вираховувалася загальна сума балів.

Статистичний аналіз проводився за допомогою пакетів програм Microsoft Excel та Statistika 6.0. Використовували параметричний (Стьюдента) та непараметричний (Уїлкоксона, Крускала — Уолліса) критерії, кореляційний (критерій Спірмена) та регресійний аналізи, однофакторний дисперсійний аналіз Anova.

Результати та обговорення

На першому етапі дослідження проведений кореляційний аналіз показав вірогідний зв'язок між ультрасонометричними показниками та відповідями на такі запитання: між відповіддю на 1-ше запитання (наявність остеопорозу та перелому шийки стегнової кістки в родичів пацієнта) та ІМ (r = 0,18; р = 0,025), Z-показником (r = –0,21; р = 0,012 ); між відповіддю на 2-ге запитання (наявність низькоенергетичних переломів у пацієнта) та ШПУ (r = –0,17, р = 0,042), ШОУ (r = –0,28; р = 0,0005), ІМ (r = –0,25; р = 0,002), Z-показником (r = –0,26; р = 0,015); між відповіддю на 3-тє запитання (прийом глюкокортикоїдів понад 3 місяці) та ШПУ (r = –0,16; р = 0,047), ШОУ (r = –0,29; р = 0,0003), ІМ (r = –0,21; р = 0,0015); між відповіддю на 4-те запитання (зменшення зросту пацієнта більше ніж на 3 см) та ШПУ (r = –0,32; р < 0,00001), ШОУ (r = –0,27; р = 0,00096), ІМ (r = –0,36; р < 0,000001), Z-показником (r = –0,26; р = 0,0015) (табл. 2).

Дисперсійний аналіз Крускала — Уолліса виявив вірогідний вплив на розподіл пацієнтів залежно від стану кісткової тканини за критеріями ВООЗ 2-го (H = 6,44; p = 0,0012), 3-го (H = 13,42; p = 0,0002), 4-го (H = 19,13; p < 0,00001) запитань.

За результатами нашого дослідження в жінок у постменопаузальному періоді частка остеопорозу залежно від позитивної відповіді на наступні запитання склала: на 2-ге запитання — 46,67 %, на 3-тє — 81,82 %, на 4-те — 58,1 %, а на 8-ме запитання — 27,27 %, на 9-те запитання — 30 % (рис. 1).

Показники ультрасонометрії в пацієнтів, що відповіли позитивно на 2-ге, 3-тє, 4-те запитання, були вірогідно меншими порівняно з пацієнтами, які відповіли негативно. ІМ кісткової тканини в пацієнтів із позитивною відповіддю на 2-ге запитання склав 74,0 ± 1,7%, з негативною — 81,2 ± 1,3%, р = 0,002; на 3-тє запитання відповідно 67,1 ± 3,9 та 79,9 ± 1,1%, р = 0,0013; на 4-те запитання — відповідно 71,6 ± 1,7 та 82 ± 1,2%, р < 0,00001.

На ІІ етапі дослідження при використанні кореляційного аналізу за Спірменом виявлено вірогідний кореляційний зв'язок між відповіддю на 1-ше запитання та МЩКТ шийки стегнової кістки (r = –0,27; p = 0,025); між відповіддю на 2-ге запитання та МЩКТ поперекового відділу хребта (r = –0,29; p = 0,012) та МЩКТ шийки стегнової кістки (r = –0,32; p = 0,005); між відповіддю на 4-те запитання та МЩКТ поперекового відділу хребта (r = 0,29; p = 0,047). Між відповіддю на інші запитання та МЩКТ поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки вірогідної відмінності не відзначено (табл. 3).

Висновки

Використання хвилинного тесту оцінки ризику остеопорозу дає можливість виявляти пацієнтів зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини. Серед питань тесту найвищу та вірогідну інформативність у жінок у постменопаузальному періоді мали 1-ше («Чи мав хтось із ваших родичів діагноз «остеопороз» чи «перелом стегнової кістки» після мінімального удару чи падіння?), 2-ге (наявність низькоенергетичних переломів у пацієнта), 3-тє («Чи приймаєте ви кортикостероїди понад три місяці?») та 4-те запитання (зменшення зросту пацієнта більше ніж на 3 см).