Симптоми й наслідки менінгіту
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Менінгіт — це запалення оболонок головного та спинного мозку. Збудниками менінгіту зазвичай є: віруси (зокрема, ентеровіруси — звичайна причина менінгіту в дітей), бактерії (стрептококи, менінгококи, лістерії, гемофільна й туберкульозна палички), найпростіші (амеби), грибки (кандида, криптококи). В організм вони потрапляють через воду, їжу, забруднені предмети, при укусі заражених комах або тварин, при контакті слизових, під час пологів, повітряно-крапельним шляхом.
Вторинний менінгіт може бути спровокований черепно-мозковими травмами, інфекційними лор-захворюваннями (отит, синусит), запаленням легенів, цукровим діабетом, циррозом печінки, хронічними хворобами (туберкульоз, токсоплазмоз, бруцельоз, саркодїоз, сифіліс), алкоголізмом тощо. Проте менінгіт зустрічається нечасто, оскільки для його розвитку необхідне дотримання двох умов:
1) імунітет людини повинен бути істотно ослаблений;
2) хвороботворний агент повинен проникнути безпосередньо в спинномозкову рідину і тканини мозку.
У переважній більшості випадків хвороба розвивається стрімко, яскраво виражені ознаки інтоксикації:
— висока температура й озноб;
— головний біль;
— сплутаність і втрата свідомості;
— сонливість;
— м’язова слабкість;
— ригідність потиличних м’язів;
— судоми;
— світлобоязнь, підвищена шкірна чутливість, реакція на звуки;
— кон’юнктивіт;
— утрата апетиту, нудота, блювання;
— шкірний висип (у вигляді зірочок);
— підвищення ЧСС.
Часто передвісником менінгіту є ГРВІ, яку й починають лікувати, у той час як насправді вже йде розвиток менінгіту. При підозрі на запалення мозку необхідна термінова госпіталізація, бо нелікований менінгіт має серйозні наслідки, які будуть супроводжувати хворого ще кілька місяців і навіть все життя: часті головні болі, що не піддаються лікуванню, зниження або втрата гостроти зору і/або слуху, судоми і навіть епілептичні припадки, порушення в роботі серця, гормональні збої, набряк легенів, набряк головного мозку та супутні захворювання, водянка ГМ, параліч тіла.
У найтяжчих випадках хвороба викликає або недоумство, або параліч дихальних шляхів, який стає причиною смерті хворого. Особливо небезпечний менінгіт у дітей (і чим молодша дитина, тим небезпечніше захворювання), що може стати причиною затримки психічного і фізичного розвитку, вегетативних розладів тощо.