Енцефалопатія — це органічне ураження головного мозку незапального характеру, яке може розвинутися у людини будь-якого віку.

Види енцефалопатій

Захворювання може бути вродженим (розвивається з 28-го тижня внутрішньоутробного розвитку і протягом 1-го тижня життя). Перинатальна енцефалопатія викликається генетичним дефектом, хворобами матері під час вагітності, аномалією розвитку головного мозку плода, родовою травмою.

Придбана енцефалопатія розділяється на кілька видів, залежно від причин розвитку хвороби:

► Енцефалопатія Верніке (синдром Гайє — Верніке). Виникає внаслідок нестачі харчування, частого блювання, авітамінозу, алкоголізму.
► Гіпертензивна енцефалопатія — наслідок гіпертонії (наприклад, підкіркова атеросклеротична енцефалопатія).
► Посттравматична енцефалопатія (синдром пропущеного удару).
► Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП). Характеризується наявністю в головному мозку множинних вогнищ з порушенням кровообігу в дрібних артеріях і артеріолах.
► Метаболічна енцефалопатія (печінкова, синдром Рея).
► Токсична енцефалопатія (наприклад, марганцева).
► Променева (пострадіаційна) енцефалопатія.
► Прогресуюча лейкоенцефалопатія (судинна, гіпертензивна, мультифокальна). Реєструється при новоутвореннях системи кровотворення, ВІЛ.
► Енцефалопатія Хасімото виникає внаслідок запалення щитоподібної залози і може супроводжуватися психозом.

Ступені тяжкості енцефалопатії

Також ураження головного мозку і наступні порушення мозкової діяльності мають три ступені тяжкості.

І ступінь — зовнішні прояви захворювання відсутні, при інструментальних дослідженнях виявляються незначні дифузні зміни тканин головного мозку.

ІІ ступінь — відзначаються порушення мозкової діяльності, проте вони слабко виражені або минущі.

ІІІ ступінь — неврологічні розлади яскраво виражені, можуть призвести до інвалідизації хворого.

Діагностика і лікування енцефалопатії

Для отримання повної картини хвороби збираються дані анамнезу (чи була родова або черепно-мозкова травма, показники артеріального тиску, чи немає захворювань нирок/печінки/підшлункової залози, алкоголізм/наркоманія тощо) і проводяться діагностичні дослідження (електроенцефалографія, МРТ, допплер судин головного мозку і судин шиї, рентген шийного відділу хребта).

Тактика лікування залежить від причин, що викликали енцефалопатію. Тобто медикаментозне лікування спрямоване, наприклад, на протекцію печінки або лікування нефриту, контроль артеріального тиску або застосування хондропротекторів при захворюваннях суглобів шийного відділу хребта.

Основною причиною енцефалопатії є порушення кровопостачання, тому одним із завдань лікування є відновлення нормального кровотоку, зміцнення судин, розрідження крові. У деяких випадках може знадобитися оперативне втручання і процедури очищення крові.

Також хворому рекомендується змінити спосіб життя: відмовитися від алкоголю і наркотиків, збалансувати харчування, «розвантажувати» сидячий спосіб життя.