Методи Бобат-терапії
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Основним завданням методики Бобат є вертикалізація тіла й повернення балансу, тому в процесі реабілітації часто використовуються додаткові інструменти й механізми, що стимулюють і полегшують перебування хворого у вертикальному положенні (наприклад, ходунки). Відповідно, Бобат-терапія показана всім хворим, у яких мало місце порушення рухової функції внаслідок:
- інсульту (головного мозку або спінального);
- черепно-мозкової травми;
- запальних захворювань центральної нервової системи;
- розсіяного склерозу;
- хвороби Паркінсона;
- центральних паралічів різного генезу;
- м'язової спастичності;
- м'язових і суглобових контрактур.
Нейророзвиваюча терапія рекомендована при порушенні координації рухів і рівноваги, а також при порушенні відчуття і сприйняття свого тіла хворим.
Вибір методики реабілітації, як і будь-якого лікування, украй індивідуальний. Для одного хворого Бобат-терапія виявиться дуже ефективною, а на іншого не діятиме. Тому реабілітологи рекомендують не зациклюватися на одній методиці, а пробувати різні напрямки, вибираючи найбільш ефективний (або комбінувати кілька видів).
При лікуванні за допомогою Бобат-терапії під час одного заняття виконується безліч різних вправ.
- У першу чергу йде робота з верхніми кінцівками, потім — із нижніми.
- Кожну вправу повторюють 3–5 разів, утримуючи позицію до 2–3 хвилин (поки не розслабляться спастичні м'язи).
- Атмосфера, у якій проходить заняття, повинна бути максимально спокійною і розслабленою.
- Різні шини та ортези є частиною методики Бобат і покликані повернути кінцівку в нормальне положення. Вони можуть накладатися після всього заняття, між вправами протягом одного заняття або повністю замінювати собою заняття.
- У нейророзвиваючій терапії заборонені будь-які прийоми, які викликають рефлекси, що сприяють спастиці (рефлекторне стискання долоні або стопи, згинання руки в ліктьовому або ноги в колінному суглобі).