Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Нераціональне використання антибіотиків населенням є однією з причин поширення антибіотикорезистентності мікроорганізмів. Навіть при достатньому або високому рівні спеціальних знань людина може нехтувати правилами та порушувати їх, тим самим погіршуючи поточну ситуацію щодо резистентності мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів.

Мета: дати оцінку правильності використання антибіотиків для особистих потреб студентами, які отримують вищу медичну освіту.

Матеріали та методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження у березні — квітні 2018 року в м. Харкові. До дослідження на добровільних засадах було залучено 133 студенти медичних факультетів 5-го року навчання двох медичних університетів, серед яких проведено опитування щодо джерел інформації про антибіотики, режиму використання та можливих помилок при використанні антибіотиків.

Результати. З наведеного в опитувальнику переліку респондентам було запропоновано обрати джерела інформації, з яких студент отримував відомості про застосування антибіотиків. Більшість учасників (83,5 %) зазначила, що джерелом інформації про антибіотики виступають лікарі. З них 90,1 % респондентів вказали, що зазвичай при виборі антибіотиків консультуються саме з лікарем. Дві третини опитаних (67,7 %) для пошуку інформації про антибіотики використовували спеціалізовану літературу та наукові журнали; трохи більше половини респондентів (54,9 %) використовували ресурси Інтернету. Третина опитаних (33,1 %) отримувала необхідну інформацію від свого оточення: родичів, друзів, знайомих; 32,3 % опитаних — від фармацевтів. Зауважимо, що 18 % учасників опитування отримували інформацію про антибіотики з газет та науково-популярних журналів; 16,5 % респондентів — з телебачення; 11,3 % опитаних — з рекламних брошур. При цьому майже чверть опитаних (24,1 %) зазначила, що може обирати антибіотики самостійно. Враховуючи те, що більшість джерел інформації є недостовірними та переважно спрямовані тільки на збільшення продажів та прибутку від реалізації того чи іншого препарату, їх використання для покращення рівня поінформованості є недоречним.

Незважаючи на те, що тільки 9 % респондентів вважали правильним використовувати антибіотики без рекомендацій лікаря, на практиці значно більша кількість опитаних нами студентів застосовувала антибіотики без призначення лікаря. Так, 2,2 % респондентів вказали, що завжди використовують антибіотики без призначення лікаря; 12 % осіб часто використовують антибіотики без призначення лікаря; 34,6 % опитаних іноді використовують антибіотики без призначення лікаря; 25,6 % проанкетованих рідко використовують антибіотики без призначення лікаря. Тільки чверть учасників опитування (25,6 %) зазначила, що ніколи не застосовує антибіотики без призначення лікаря.

Оскільки в Україні антибіотики можна вільно придбати у будь-якій аптеці, не дивно, що 69,9 % респондентів зазначили, що ніколи не просили лікаря призначити їм антибіотики. 78,9 % опитаних вказали, що зберігають залишки антибіотиків вдома, тому що вони можуть бути корисні у майбутньому. 13,5 % студентів вважали, що постійне застосування одного й того ж антибіотика як лікарського засобу в однієї людини не має негативних наслідків.

Опитувальник містив ряд питань, пов’язаних з режимом використання антибіотиків. Так, більша половина респондентів (57,1 %) зазначила, що були випадки, коли опитані забували приймати вчасно або ненавмисно пропускали прийом антибіотика. 21,1 % осіб зазначили, що були випадки, коли вони припиняли прийом антибіотиків після зникнення симптомів хвороби та поліпшення стану, не закінчивши повний курс лікування. Питома вага респондентів, які чинять так завжди, становила 1,5 % (2 особи). Між тим 89,4 % опитаних знає, що ефективність від лікування антибіотиком знижується, якщо курс антибіотикотерапії не завершено. Однакова частка осіб (по 3,8 %) не змогла дати однозначної відповіді або вважала, що незавершений курс прийому антибіотиків не впливає на ефективність лікування, ще 3 % респондентів не дали відповіді на зазначене питання. 20,3 % осіб вказали, що були випадки, коли вони приймали антибіотики рідше, ніж належить, попередньо не порадившись з лікарем, якщо їх стан поліпшувався і симптоми хвороби зникали.

Питома вага осіб, які використовували антибіотики при підвищенні температури тіла та при болю в горлі, була однакова — по 23,3 %. Трохи менше респондентів (22,6 %) застосовували антибіотики при ознаках застуди, таких як кашель і нежить. Серед опитаних були і такі, що приймали антибіотики при головному болю (4,5 %).

Більшість респондентів зазначила, що завжди дивиться на термін придатності антибіотика, перш ніж приймати його (79,7 %), та читає інструкцію до антибіотика перед його застосуванням (72,9 %).

Висновки. Проведене дослідження виявило, що, незважаючи на наявність знань з мікробіології, фармакології та ряду клінічних дисциплін (внутрішні хвороби, хірургія, інфекційні хвороби та ін.), учасники опитування у повсякденному житті допускають багато помилок при використанні антибактеріальних препаратів. Це диктує необхідність введення в навчальну програму медичних університетів елективних курсів з питань раціонального використання антибіотиків та протидії формуванню і поширенню антибіотикорезистентності.