Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Незважаючи на тенденцію до зниження показників захворюваності на туберкульоз (ТБ) та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація є досить складною. У світовому масштабі ТБ — одна з найактуальніших соціально-економічних і медичних проблем сучасності, що і донині залишається актуальною для України.

Туберкульозна інтоксикація, токсичний вплив антимікобактеріальної терапії (АМБТ), порушення основ раціонального харчування є причиною порушення обміну речовин в організмі. Відмічена тенденція до зниження загального рівня амінокислот (АК) у гострій фазі туберкульозного процесу не тільки за рахунок незамінних амінокислот (НАК), але і замінних (ЗАК), що пояснювалось недостатнім синтезом і надмірним використанням їх на енергетичні та пластичні потреби організму. Вміст АК у плазмі крові впливає на метаболічні процеси, а їх динамічна рівновага забезпечується катаболізмом білків у різних органах і тканинах та екзогенним надходженням з харчовими продуктами. Інтенсивна АМБТ, що впливає безпосередньо на збудника захворювання, залишається головним та обов’язковим компонентом сучасного підходу до лікування. Але існує необхідність цілеспрямованого удосконалення комплексного патогенетичного лікування ТБ із застосуванням препаратів і методів корекції, які сприяють оптимізації функціонування систем захисту організму хворого та підвищенню ефективності етіотропної терапії.

Мета: оцінити ефективність застосування нутриціологічної корекції порушень білкового обміну (БО) у хворих на туберкульоз легень.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 67 хворих на ТБ. Серед них чоловіків — 53 (79,1 %), жінок — 14 (20,9 %). Середній вік пацієнтів становив 38,4 ± 1,8 року. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: І група — 35 хворих, які отримували стандартну АМБТ в інтенсивній фазі лікування у поєднанні з пребіотиком (лактулоза) по 20 мл 3 рази на день, проводилась нутриціологічна корекція порушень процесів обміну (НКППО); ІІ група — 32 хворі, які отримували стандартну АМБТ (проводилася за 1-ю категорією, відповідно до наказу МОЗ України № 620 від 04.09.2014). При призначенні лікувального харчування хворим, які знаходились під нашим спостереженням, за основу бралася дієта, що містить в середньому 100–120 г білка (з них білки тваринного походження — не менше 50–60 %), 90–100 г жиру, 500–550 г вуглеводів (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1752 із змінами від 14.11.2012).

НКППО відповідно до патогенезу захворювання обґрунтована фахівцями кафедри гігієни і екології № 4 та кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Проводилась за допомогою збагачення раціонів хворих відповідними продуктами харчування. Для зменшення запалення рекомендували харчові продукти, що містять в собі такі біологічно активні речовини (БАР), як секреторний імуноглобулін, Lactobacillus aсidophilus, ПНЖК омега-3, вітаміни і провітаміни (аскорбінова кислота, альфа-токоферол, ретинол, альфа-, бета-, гамма-каротини), мікроелементи (селен, мідь, магній, цинк), рослинні антиоксиданти (убіхінон, антоціани, катехіни, хлорофіли, біофлавоноїди, фітонциди). Для нормалізації порушень обміну речовин, зумовлених запаленням і довготривалою АМБТ, рекомендували БАР, які мають сокогінний ефект, сприяють синтезу бензпіренгідроксилази печінки, монооксигеназ у кишечнику і печінці, вітаміни групи В. Для активації репаративних механізмів (прискорення епітелізації, відновлення синтетичної функції мікрофлори кишечника) — вітаміни А, В₁, В₂, В₆, В₁₂, РР. Корекції психоемоційного статусу сприяють фітовегеторегулятори (містяться у лимонах, помаранчах, ванілі, кориці, бананах).

Результати. У всіх пацієнтів І і ІІ групи до початку лікування спостерігалися симптоми інтоксикації та респіраторний синдром, туберкульозний процес у легенях займав більше трьох сегментів, переважали поодинокі порожнини розпаду. До початку лікування у пацієнтів обох груп виявлені порушення БО, що проявлялись вірогідним (р < 0,05) зниженням загальної суми незамінних амінокислот (ЗС НАК) в 1,2–1,3 раза (І група — до 8,5 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки крові і ІІ група — до 8,8 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки крові), загальної суми замінних амінокислот (ЗС ЗАК) в 1,2 раза (І група — до 15,9 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки крові і ІІ група — до 15,9 ± 0,4 мг в 100 мл сироватки крові), що призвело до вірогідного (р < 0,05) зниження загальної суми амінокислот (ЗС АК) у пацієнтів обох груп в 1,2–1,3 раза (І група — до 24,4 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки крові і ІІ група — до 24,7 ± 0,8 мг в 100 мл сироватки крові). Згідно з даними порівняльного аналізу клінічної ефективності лікування хворих після закінчення інтенсивної фази лікування встановлено, що у хворих І групи інтоксикаційний синдром зникав швидше на 10,8 ± 0,97 дня, а респіраторні скарги — на 8,95 ± 1,68 дня (р < 0,05). Крім того, відсоток загоєння порожнин розпаду у пацієнтів ІІ групи був нижчим (І група — 31,25 % і ІІ група — 13,3 %). Крім того, у пацієнтів І групи спостерігається вірогідно (р < 0,05) вищий рівень ЗС НАК (10,1 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові), ЗС ЗАК (19,8 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові) і ЗС АК (29,9 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки крові) порівняно з відповідними показниками у ІІ групі. У пацієнтів ІІ групи після проведеного лікування спостерігали тенденцію до підвищення ЗС НАК (9,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки крові), ЗС ЗАК (18,1 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки крові) і ЗС АК (27,2 ± 0,5 мг в 100 мл сироватки крові) порівняно з відповідними показниками у здорових осіб (р > 0,05).

Висновки. Отримані результати переконливо свідчать, що застосування нутриціологічної корекції порушень БО у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з АМБТ призводить до відновлення показників БО та підвищення ефективності лікування.