Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Антисептики та дезінфектанти надзвичайно широко використовуються в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) для місцевого застосування, обробки рук персоналу та медичних засобів. Основною метою застосування біоцидів у ЛПЗ є запобігання поширенню збудників захворювань. Проте ефективність використання антисептиків не є стовідсотковою через розвиток антисептикорезистентності в бактерій, про що свідчать численні дослідження. Зниження чутливості мікроорганізмів до антисептичних розчинів та дезінфектантів пов’язане насамперед з особливостями генетичного матеріалу мікроорганізмів та явищем горизонтального переносу генів. Більше того, доведена можливість розмноження деяких видів мікроорганізмів в антисептичних розчинах.

Мета: порівняльне визначення чутливості збудників нозокоміальних інфекцій та відповідних музейних мікроорганізмів до дії антисептичних засобів, які найчастіше використовуються в ЛПЗ.

Матеріали та методи. Для проведення дослідження використовувався кількісний суспензійний метод. Із досліджуваних тест-культур (музейних мікроорганізмів і клінічних ізолятів) були приготовлені суспензії бактерій із додаванням стерильного фізіологічного розчину (0,85%), з кінцевою концентрацією мікроорганізмів 1 × 10⁸ КУО/мл (за оптичним стандартом мутності). До кожної суспензії була додана забруднююча субстанція у вигляді 0,3% бичачого альбуміну. До 1 мл приготовленої таким чином суміші було додано 8 мл антисептичного розчину з діючими речовинами пропанол-1, пропанол-2 та глутаральдегід (+ 1 мл фізіологічного розчину). Після 1 хв експозиції з метою нейтралізації діючих речовин було відібрано по 1 мл суспензії кожного тест-штаму і перенесено в пробірки з 8 мл стандартного нейтралізатора (+ 1 мл фізіологічного розчину). Через 8 хвилин 1 мл нейтралізованої суміші було поміщено в розплавлений та охолоджений до 45 °С триптоново-соєвий агар (ТСА) та розлито в чашки Петрі. Після застигання середовища його витримували в термостаті протягом 24 годин. По закінченні терміну інкубації проводили підрахунок КУО.

Результати. Після експозиції в термостаті відмічено відсутність росту музейних штамів бактерій після їх обробки антисептичними розчинами, що свідчить про абсолютну ефективність засобу щодо еталонних штамів мікроорганізмів. Після обробки суспензії з клінічним ізолятом Enterobacter cloacae ріст бактерій був відсутній, поживне середовище залишилося стерильним, що вказує на ефективність антисептиків щодо цього збудника. Разом із тим після обробки суспензії, що містила клінічні ізоляти Pseudomonas aeruginosa, виявлено ріст бактерій на поживному середовищі. На ТСА ріст мікроорганізмів відмічався у вигляді великих напівпрозорих слизуватих колоній синьо-зеленого кольору з перламутровим відтінком, що мали специфічний запах жасмину. Це свідчить про низьку ефективність застосовуваних біоцидів щодо цього патогену. Неоднозначні результати були отримані нами при дослідженні клінічних ізолятів бактерій роду Staphylococcus. Так, окремі штами виявилися чутливими до вищезазначених антисептиків. Разом із тим серед клінічних ізолятів були також і резистентні до антисептичних розчинів штами. Це потребує подальшого дослідження із застосуванням методів епідеміологічного аналізу й оцінки системи інфекційного контролю.

Висновки. Клінічні ізоляти Pseudomonas aeruginosa та бактерій роду Staphylococcus виявилися або резистентними, або помірно-чутливими до антисептичних розчинів, застосовуваних у ЛПЗ. Клінічні ізоляти Enterobacter cloacae були чутливими до різних біоцидів, як і всі музейні штами бактерій.