Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018
Вернуться к номеру
Використання швидких тестів у контексті реалізації стратегії прискореного подолання епідемії ВІЛ-інфекції Fast Track
Авторы: Мітлошук А.П.(1), Шупік Л.В.(1),Буглак Н.В.(1), Гриджук М.Ю.(2)
(1) — Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: дослідити ефективність використання швидких тестів у практиці сімейного лікаря з метою ранньої діагностики ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. Визначення антитіл до ВІЛ проводилося в цільній крові, отриманій з пальця, за допомогою швидких тестів SD Bioline HIV 1/2 3.0, профітест згідно з інструкцією до їх застосування та вимог Наказу МОЗ України від 21.12.2010 р. № 1141. У подальшому позитивні результати швидких тестів були підтверджені при обстеженні методом імуноферментного аналізу.
Результати. У 2017 р. швидкими тестами проведено 555 обстежень, із них із позитивним результатом — 43 (7,7 %); недійсних результатів не було. Структура обстежень за віком: 0–14 р. — 0,2 %; 15–17 р. — 0,2 %; 18–24 р. — 6,8 %; 25–49 р. — 69,0 %; 50 р. і старше — 23,8 %. Особи з факторами ризикованої поведінки становили 23,6 %, із них споживачі ін’єкційних наркотиків — 28,2 % (2016 р. — 48,3 %), особи з ризикованою статевою поведінкою — 39,7 % (2016 р. — 28,3 %). Позитивні результати виявлені при обстеженнях за кодами: 101 — у 33,3 % осіб, обстежених за даним кодом; 102 — 40,5 %; 113 — 11,8 %; 114 — 2,8 %; 116 — 1,2 %. Структура позитивних результатів при обстеженні осіб за клінічними показаннями: пневмонії — 29,2 %; неврологічна патологія — 29,2 %; тривала лихоманка — 12,2 %; хронічні гепатити — 4,9 %; тяжкі бактеріальні інфекції — 4,9 %; мікози — 7,3 %; інша патологія (сумарно) — 12,3 %.
З наведених даних видно, що серед осіб з факторами ризикованої поведінки переважають особи з ризикованою статевою поведінкою (в минулі роки — споживачі ін’єкційних наркотиків); серед нозологічних форм переважають пневмонії та неврологічна патологія.
Висновки. Використання швидких тестів у практиці сімейного лікаря з метою ранньої діагностики ВІЛ-інфекції є перспективним напрямком. Необхідно звернути увагу на обстеження осіб із пульмонологічною і неврологічною патологією й акцентувати проведення інформаційної, санітарно-просвітницької роботи на профілактиці наркоманії, пропаганді безпечного сексу, здорового способу життя.