Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Лайм-бореліоз — найпоширеніший у країнах північної півкулі природно-вогнищевий спірохетоз, що характеризується стадійним перебігом. Зі зміною кліматичних умов, із міграційними процесами серед птахів та тварин, зростанням популяції переносників тощо з’являються нові антропургічні вогнища та спостерігається ріст захворюваності на Лайм-бореліоз. Дослідження переносників цієї хвороби (кліщів), їх природної зараженості збудниками інфекційних захворювань, поширеності, чисельності, сезонної активності тощо є важливим фактором вивчення епідемічного процесу кліщових бореліозів.

Мета: вивчення та оцінка зооентомологічного моніторингу іксодових кліщів на території Кіровоградської області в період 2013–2017 років.

Матеріали та методи: епідеміологічний, статистичний, демографічний, мікроскопічний, зооентомологічний.

Результати. На сьогодні проблема захворюваності на Лайм-бореліоз у Кіровоградській області є важливою й актуальною. За даними ентомологічних спостережень, у Кіровоградській області при дослідженні реєструється три види іксодиду: Ixodes ricinus, Dermacentor marginatus, Rhipicephalus sanguineus. Щорічно активність Ixodes ricinus починається в березні — квітні, коли температура ґрунту підвищується до 3–5 ^оС, а спад активності припадає на останні місяці осені (жовтень — листопад), коли середня температура повітря падає практично до таких же значень. Від кліматичних факторів залежать і сезонні піки активності кліщів. Дощове літо і м’яка зима призводять до зростання чисельності іксодид. Максимальна кількість німф Ixodes ricinus припадає на серпень — вересень.

У період спостереження 2013–2017 рр. у Кіровоградській області зареєстровано 99 випадків Лайм-бореліозу. Серед міст і районів області найбільше випадків реєструється в Кропивницькому (38,4 %), Світловодську (14,1 %), Новоукраїнському районі (8,1 %), по 7,1 % в Олександрії, Олександрівському та Знам’янському районах. З 25 адміністративних територій області захворюваність на хворобу Лайма не зареєстрована в 11 районах області. Результати епідеміологічних розслідувань випадків хвороби Лайма корелюють з даними багаторічного зооентомологічного моніторингу: найбільша кількість заражень реєструвалася в зонах, що є місцями виплоду іксодових кліщів. Особливий підйом захворюваності спостерігався в 2015 та 2017 роках: 2015 р. — 28 випадків (інт. показник — 2,9); 2016 р. — 18 випадків (інт. показник — 1,9); 2017 р. — 42 випадки (інт. показник — 4,4). В основному переважали випадки гострого перебігу Лайм-бореліозу (87 %) із розвитком еритемної форми, але спостерігалась і хронічна форма, що свідчить про персистенцію збудника.

За даний період в області досліджено 4021 екземпляр кліщів. Дослідження проводились у лабораторії особливо небезпечних інфекцій методом темнопільної мікроскопії. Із загального числа досліджених кліщів (4021 екз.) основна роль у природних вогнищах (62,9 %) належить кліщам Ixodes ricinus (2530 екз.), у 36,5 % — D. marginatus (1467 екз.) та 0,6 % — Rh. sanguineus (24 екз.). Питома вага виявлення інфікування кліщів Borrelia burgdorferi становить 1,2 % від загальної кількості досліджень. Із 49 позитивних результатів 45 екз. кліщів становили Ixodes ricinus (95,7 %) та 4 екз. кліщів — Dermacentor marginatus (4,3 %).

Висновки. Проведений аналіз результатів дослідження в Кіровоградській області за період 2013–2017 рр. свідчить про те, що основна роль у природних вогнищах належить кліщам Ixodes ricinus. У Кіровоградській області здебільшого переважають випадки гострого перебігу Лайм-бореліозу з розвитком еритемної форми, але відмічаються хронічні форми, що свідчить про персистенцію збудника. Епідемічна ситуація в Кіровоградській області щодо захворюваності на Лайм-бореліоз потребує подальшого поглибленого вивчення та дослідження.