Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Проблема вивчення емерджентних (нових) інфекційних захворювань набула актуальності із середини 1990-х років. В останні десятиліття емерджентні та реемерджентні інфекції перетворилися на проблему міжнародного масштабу. Група емерджентних захворювань є досить неоднорідною, але відомо, що близько 75 % становлять зооантропонозні інфекції, серед них більшість природно-осередкових інфекцій. Основними причинами їх виникнення є три фактори: біологічне походження; зоогеографічний та соціально-економічний. Не виключена можливість непередбаченого заносу емерджентних інфекцій, виникнення спалахів різних масштабів серед людей та тварин.

Кліматогеографічні та флоро-фауністичні особливості Київської області сприяють циркуляції певних видів патогенів, що спричиняють різноманітні природно-осередкові інфекції, серед яких: хантавіруси — збудники геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС), вірус лихоманки Західного Нілу (ЛЗН), вірус кліщового енцефаліту, Borrelia miyamotoi — збудник поворотної гарячки (ПГ), Coxiella burnetii — збудник ку-гарячки, Anaplasma phagocytophilum — збудник гранулоцитарного анаплазмозу людини тощо.

Мета: провести моніторинг циркуляції збудників інфекційних захворювань, що входять до переліку емерджентних: хантавірусів (збудників ГГНС), вірусу ЛЗН, Borrelia miyamotoi на території Київської області.

Матеріали та методи. Досліджували біологічний матеріал від людей (сироватка крові хворих, що перебували на лікуванні в інфекційних відділеннях, та осіб з групи підвищеного ризику інфікування збудниками ОНІ) та об’єкти зовнішного середовища (суспензії іксодових кліщів).

Антитіла (IgM та IgG) до збудників ГГНС та ЛЗН виявляли в сироватках крові за допомогою відповідних комплектів реагентів для імуноферментного аналізу (ІФА): «ВектоХанта-IgM» і «ВектоХанта-IgG» (ЗАО «Вектор-Бест») для виявлення антитіл до збудників ГГНС; «ВектоНил-IgM» i «ВектоНил-IgG» (ЗАО «Вектор-Бест») для виявлення антитіл до збудників ЛЗН. Специфічні генетичні послідовності Borrelia miyamotoi в іксодових кліщах визначали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ) із застосуванням комплекту реагентів «РеалБест ДНК Borrelia miyamotoi (комплект 2/RG)» (ЗАО «Вектор-Бест»). Виділення нуклеїнових кислот проводили комплектами реагентів «РеалБест экстракция 100» (ЗАО «Вектор-Бест»).

За результатами проведених досліджень пулів кліщів розраховували мінімальний рівень зараженості кліщів із розрахунку на 100 екземплярів (%). Для оцінювання результатів реакцій ІФА визначали відсоток осіб, у яких в сироватках крові виявлялися специфічні антитіла до певних збудників захворювань. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica 6.0.

Результати. Можливості лабораторної діагностики та проведення моніторингових досліджень щодо вивчення поширення збудників особливо небезпечних та природно-осередкових інфекцій на території Київської області до 2008 року були обмежені лише застосуванням методів класичної мікробіології, що унеможливлювало спостереження за циркуляцією низки патогенів. Тому тривалий час територія Київської області вважалася вільною від певних збудників інфекційних захворювань.

За період 2015–2017 рр. з метою виявлення збудника поворотної гарячки, спричиненої Borrelia miyamotoi, досліджено 1366 екз. іксодових кліщів, що були об’єднані у 207 пулів. Специфічні фрагменти ДНК Borrelia miyamotoi виявлені у 24 пулах, при цьому мінімальний індекс зараженості кліщів становив 1,76 ± 0,01 %.

При обстеженні 309 мешканців Київської області у 2013–2017 рр. антитіла до збудника ГГНС виявлені у 43 пацієнтів (9,71 ± 0,23 % від загальної кількості обстежених). У групі захворілих — 251 особа, у яких не виключалась хантавірусна інфекція, діагностичні титри антитіл виявлені у 28 осіб (11,16 ±  0,31 %). При обстеженні 58 осіб із групи підвищеного ризику інфікування збудниками ОНІ виявлено 15 серопозитивних осіб з IgG 25,86 ± 2,21 %.

Серологічні дослідження сироваток крові людей на виявлення антитіл до вірусу ЛЗН були розпочаті у 2017 році. За рік лабораторно обстежено 50 осіб, серед яких 8 пацієнтів з нез’ясованим діагнозом та 42 особи з групи підвищеного ризику інфікування збудниками ОНІ. Імуноглобуліни класу G до вірусу ЛЗН виявлені у 8 осіб (16,00 ± 1,27 %) серед усіх обстежених. Розподіл по групах становив: 1 особа — з групи хворих з нез’ясованим діагнозом (12,5 ± 3,21 %) та 7 осіб — з групи підвищеного ризику інфікування (16,67 ± 1,38 %).

Висновки. За результатами лабораторного моніторингу об’єктів зовнішнього середовища (іксодових кліщів) та біологічного матеріалу від людей (сироватка крові) на території Київської області встановлено циркуляцію збудників емерджентних захворювань: геморагічної гарячки з нирковим синдромом, лихоманки Західного Нілу та поворотної гарячки, спричиненої Borrelia miyamotoi.

Визначено необхідність застосування методу ПЛР для своєчасної діагностики у населення Київської області поворотної гарячки, спричиненої Borrelia miyamotoi, та лихоманки Західного Нілу.