Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Актуальність проблеми обумовлена високим рівнем резистентності патогенної мікрофлори, особливо у пацієнтів відділень реанімації та інтенсивної терапії, у хворих на хронічну патологію бактеріального генезу, а також наявністю резистентних і полірезистентних штамів патогенних мікроорганізмів із тенденцією до збільшення частоти їх виявлення. Останнім часом привертають до себе увагу також проблеми удосконалення раціональної терапії для стримування подальшого росту резистентності бактеріальних патогенів, досягнення більш швидкого та успішного результату лікування хворих. Крім цього, останніми роками спостерігається зростання фінансових витрат на лікування пацієнтів із тяжкими бактеріальними інфекціями, а також стагнація у розробці нових антимікробних препаратів.

Від 9,0 до 20,0 % інфекційних ускладнень у відділеннях хірургічного та реанімаційного профілю викликані синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa — Ps. аeruginosa) або її асоціацією з іншими бактеріями та грибами (Vincеnt J.-L, 2011; Friden Th., 2016; Фелештинский Я.П., 2017; и др.), при цьому слід відзначити, що значна частина ізолятів Ps. aeruginosa є полірезистентною до багатьох антибактеріальних препаратів (Devies P., 2010; Liu B., 2014; Сухов Ю.А., Дуда А.К., 2015).

Мета: визначення чутливості ідентифікованих штамів Ps. aeruginosa до різних антибактеріальних препаратів.

Матеріали та методи. Дослідження проводились із використанням традиційних бактеріологічних методів (ідентифікація видів, кількісне визначення росту мікрофлори та її чутливості до антибактеріальних препаратів — диско-дифузним методом), а також із застосуванням автоматичного бактеріального аналізатора «Vitek» (Франція).

Обстежено 287 зразків біологічних матеріалів (кров, бронхіальні змиви, фекальні маси, рановий ексудат, сеча) від хворих, у яких була ідентифікована Ps. aeruginosa, які лікувались в Інституті серця, МКЛ № 4 м. Києва та інших лікувальних закладах. У 21,2 % хворих було виявлено одночасно два і більше збудники бактеріальної та/або грибкової етіології. Звертає на себе увагу тенденція щодо збільшення частоти виявлення Ps. аeruginosa у фекальних масах хворих на гострі кишкові інфекції бактеріального генезу протягом останніх п’яти років (частота гострих гастроентероколітів (ГГЕК), викликаних синьогнійною паличкою, зросла з 0,26 % у 2013 році до 1,07 % у 2017 році).

Результати. Серед великого спектра досліджуваних антибактеріальних препаратів (18) клінічне значення, насамперед, мають препарати, до яких чутливість виділеного штаму Ps. аeruginosa перевищувала 80 %: браксон (тобраміцин) — 86,57 % ізолятів, тієнам (іміпенем/циластатин) — 90,59 %, меропенем — 92,60 % та колістин — 100 %. Чутливість штамів Ps. аeruginosa до цефалоспоринів III покоління становила 43–58 %, при цьому до препарату цефтріаксон — 43,02 % як найбільш популярному згідно з чинними протоколами антибактеріальної терапії багатьох захворювань. Чутливість до препаратів із групи фторхінолонів — офлоксацину, ципрофлоксацину — 65,56 і 62,42 % відповідно.

Зважаючи на отримані дані щодо антибактеріальної чутливості Ps. аeruginosa, для стартової емпіричної антибактеріальної терапії можна рекомендувати браксон, тієнам, меропенем або колістин. Однак вартість однієї доби лікування хворого даними препаратами суттєво відрізняється: при мінімальній ціні в аптечній мережі добової дози браксону (тобраміцину) від 123 грн вартість лікування іншими препаратами значно більша: тієнам коштує від 494 грн, меропенем — від 454 грн, колістин — від 476 грн.

Висновки. Таким чином, натепер, з огляду на співвідношення «вартість/ефективність», для стартової емпіричної антибактеріальної терапії хворих із підозрою на інфекцію, викликану синьогнійною паличкою, можна порекомендувати призначення антибіотика браксон (тобраміцин).

Необхідно продовжувати дослідження антибактеріальної чутливості Ps. aeruginosa до різних антибактеріальних препаратів для оптимізації етіотропної терапії, в тому числі беручи до уваги економічні складові лікування таких хворих, створення нормативних документів, присвячених системі інфекційного контролю з урахуванням регіонального та внутрішньолікарняного пейзажу антибактеріальної чутливості.