Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Після ліквідації кору у країнах Європи, в тому числі Іспанії, реєструвались лише спорадичні випадки, з подальшим збільшенням кількості та великих спалахів. У 2013–2014 рр. у 30 європейських країнах було зареєстровано близько 10 000 випадків, і понад 90 % випадків було у п’яти країнах: Німеччині, Італії, Нідерландах, Румунії, Великобританії.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2017 р. в країнах Європи стрімко зросла кількість хворих на кір, захворіло 21 315 осіб (у порівнянні з 5273 хворими у 2016 р.), у тому числі з 35 летальними випадками.

За даними ECDC у звіті про загрози інфекційних захворювань (CDTR), найбільша кількість випадків кору із 1 січня 2017 р. була зареєстрована у країнах Європи: у Румунії — 8274 хворих, Італії — 4885, Німеччині — 919. Дещо менше у Франції (Лотарингія), Болгарії, Чехії, Греції, Сербії, Таджикистані, РФ, Великобританії, Іспанії, Швейцарії, Австрії, деяких областях України та Бельгії. Також великі спалахи зареєстровані у Таїланді, Нігерії, Гвінеї-Конакрі, Сомалі, Ефіопії, Демократичній Республіці Конго.

У Румунії різке збільшення кількості хворих реєструвалось з жовтня 2016 р., в Італії — із січня 2017 р., у Німеччині — з лютого 2017 р., Греції — з другої половини 2017 р. Із 1 січня по 31 серпня 2017 р. в Італії захворіло 4477 осіб, 3471 (76,3 %) лабораторно підтверджені. Епідемія зареєстрована у 20 з 21 адміністративного району, але 4015 (90 %) — тільки в семи регіонах, в регіоні Лаціо, в Центральній Італії зареєстрована найбільша кількість захворілих. Середній вік хворих — 27 (від 25 до 84) років, 50,7 % — жінки, найбільший рівень захворюваності серед дітей віком до 1 року. 296 випадків (6,6 %) відзначено серед медичних робітників у 16 регіонах, середній вік — 33 (19–37) роки.

Причому збільшилась частка за рахунок хворих дорослих, прикладом чого є Німеччина. Під час спалахів останніми роками хворіли переважно дорослі, старші за 25 років, їх частка сягала 47,4 %, серед госпіталізованих їх відсоток сягав 37,4 %.

Мета: дослідити особливості клінічних проявів, перебігу кору в дорослих у м. Києві.

Матеріали та методи. Проведено аналіз 250 історій хвороб хворих на кір, які лікувались у 2018 р. в інфекційному відділенні МКЛ № 4 м. Києва.

Результати. Розподіл пролікованих хворих із нашої вибірки по місяцях у 2018 р. був такий: у січні — 6 (2,4 %) хворих, у лютому — 7 (2,8 %), у березні — 18 (7,2 %), у квітні — 75 (30 %), у травні — 86 (34,4 %), у червні — 38 (15,2 %), у липні — 14 (5,6 %), у серпні — 6 (2,4 %). Тобто переважна більшість була пролікована у квітні — травні (64,4 % хворих). Переважно захворювання мали середньотяжкий перебіг — у 214 (85,6 %) хворих, легкий перебіг — у 15 (6 %) хворих, тяжкий — у 21 (8,4 %) хворого. По місяцях: у січні: легкий перебіг — у 16,7 %, середньотяжкий — у 83,3 %, тяжкого перебігу зареєстровано не було; у лютому відповідно: 0 %, 71,4 %, 28,6 %; у березні: 16,7 %, 72,2 %, 11,1 %; у квітні: 2,7 %, 87,8 %, 9,5 %; у травні: 4,6 %, 88,5 %, 6,9 %; у червні: 2,6 %, 89,5 %, 7,9 %; у липні: 21,4 %, 78,6 %, 0 %; у серпні: 16,7 %, 66,7 %, 16,7 %. Тобто тяжких форм найбільше було у лютому.

Вік пролікованих хворих — від 1951 до 2000 р.н., але найбільше з 1990 по 1998 р. — 103 (41,2 %) хворі, тобто вік хворих був від 18 до 67 років, а більшість — від 20 до 28 років. Переважно це були чоловіки.

Хворі на лікування надходили в такі терміни від початку захворювання: на першу добу хвороби — 3 (1,2 %) особи, на другу — 13 (5,2 %), на третю — 28 (11,2 %), на четверту — 53 (21,2 %), на п’яту — 63 (25,2 %), на шосту — 52 (20,8 %), на сьому — 21 (8,4 %), на восьму — 12 (4,8 %), на дев’яту — 3 (1,2 %), на десяту — 2 (0,8 %). Тобто більше хворих надходило пізніше третьої доби хвороби (82,4 %), переважно на четвертий — шостий дні хвороби (67,2 %). Це може бути пояснене терміном появи висипань на шкірі та діагностуванням кору або ускладнень при цьому, а до того часу хворі лікувались з приводу ГРЗ.

При надходженні на лікування у 2 (0,8 %) хворих температура тіла була нормальною, у 47 (18,8 %) — субфебрильною, у переважної більшості — у 129 (51,6 %) реєструвалась фебрильна температура, у 69 (27,6 %) — піретична та у 3 (1,2 %) — гіперпіретична. У всіх хворих були різного ступеня вираженості інтоксикаційний і катаральний синдроми, екзантема. Звертає на себе увагу, що порівняно з попередніми епідеміями кору інтоксикаційний і катаральний синдроми, кашель були менш виражені. У 107 (42,8 %) хворих при надходженні були виявлені плями Бельського — Філатова — Коплика. Поширення екзантеми було класичним. Із ускладнень: у 5 (2 %) хворих розвинувся панкреатит, у 2 (0,8 %) — пневмонія, у 2 (0,8 %) — пульмоніт, у 1 (0,4 %) діагностований синусит, у 1 (0,4 %) — отит. При надходженні на лікування в загальному аналізі крові кількість лейкоцитів була такою: Ме = 4 · 10⁹/л (Q₂₅ = 3,3 · 10⁹/л, Q₇₅= 5 · 10⁹/л, min = 1,7 · 10⁹/л, max = 11,7 · 10⁹/л), кількість паличкоядерних нейтрофілів: Ме = 13 % (Q₂₅ = 6 %, Q₇₅ = 26 %, min = 1 %, max = 75 %), кількість сегментоядерних нейтрофілів: Ме = 51 % (Q₂₅ = 37 %, Q₇₅ = 63 %, min = 8 %, max = 84 %), кількість лімфоцитів: Ме = 20 % (Q₂₅ = 11 %, Q₇₅ = 35 %, min = 2 %, max = 69 %). Встановлено, що найбільша кількість паличок реєструвалась у січні — березні: Ме = 18–15–17,5 % (Q₂₅= 7–5–3 %, Q₇₅ = 28–27–28 %), при надходженні на лікування на 3-тю добу і пізніше (> 8 %) в осіб старше 28 років (середнє Ме = 14,6 %) спостерігалося зростання їх кількості при збільшенні температури в період розпалу хвороби: при нормальній температурі їх кількість була така: Ме = 3,5 % (Q₂₅ = 3 %, Q₇₅ = 4 %, min = 3 %, max = 4 %), при субфебрильній — Ме = 10 % (Q₂₅ = 6 %, Q₇₅ = 20 %, min = 1 %, max = 52 %), при фебрильній — Ме = 14 % (Q₂₅ = 6 %, Q₇₅ = 28 %, min = 1 %, max = 75 %), при піретичній — Ме = 18 % (Q₂₅ = 5 %, Q₇₅ = 26 %, min = 1 %, max = 67 %), при гіперпіретичній — Ме = 28 % (Q₂₅ = 5 %, Q₇₅ = 56 %, min = 5 %, max = 56 %). Чисельність хворих із збільшеною кількістю паличок понад норму у січні — 66,7 %, лютому — 71,4 %, березні — 61,1 %, квітні — 78,1 %, травні — у 62,8 %, червні — у 65,8 %, липні — 46,2 %, серпні — у 66,7 %. Тобто частіше хворі з паличкоядерним зсувом реєструвались у лютому, квітні.

Висновки. Кір у 2018 р. переважно мала середньотяжкий перебіг; у порівнянні з минулими епідеміями менш виражені були інтоксикаційний і катаральний синдроми; поширення висипань у переважній більшості було класичним; при надходженні на лікування рідше виявлялись плями Бельського — Філатова — Коплика (у 42,8 % хворих); частіше зустрічались хворі з паличкоядерним зсувом у лютому, квітні, а найбільша кількість паличок у лейкоформулі реєструвалась у січні — березні, при надходженні на лікування на 3-тю добу та пізніше, в осіб старше 28 років; також встановлено зростання їх кількості при збільшенні температури в період розпалу хвороби. Це слід враховувати при проведенні диференційної діагностики між кором у продромальному періоді та ГРЗ.