Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. Кліщовий вірусний енцефаліт на сьогодні в Україні є досить актуальною проблемою у зв’язку з високою активністю кліщів у весняно-літній період і широким ареалом їх розповсюдження.

Щорічно в країні реєструються 1–5 випадків кліщового вірусного енцефаліту.

Згідно зі статистичними даними, у період з 2002 по 2014 рік зареєстровано 95 випадків захворювання. У 2018 році на Вінничині виявлено 3 випадки захворювання на кліщовий енцефаліт.

За кількістю зареєстрованих випадків перше місце в Україні посідали Вінницька область та Автономна Республіка Крим.

За останні 5 років кількість випадків значно зменшилась, але при високому рівні міграції населення продовжують реєструватися випадки кліщового енцефаліту, завезеного з ендемічних районів Російської Федерації, Білорусії, Казахстану, Китаю, Литви, Латвії. Також вогнища й випадки зараження кліщовим енцефалітом зареєстровані в Чехії, Польщі, Германії, Фінляндії, Швеції, Ірландії, Угорщині.

Кліщовий енцефаліт — це зооантропонозна вірусна хвороба, збудник якої передається головним чином через укус іксодових кліщів. Зараженість вірусом кліщового енцефаліту встановлена в 14 видів іксодових кліщів: Ixodes persulcatus, Ix. ricinus, Ix. pavlovskyi, Ix. trianguliceps, Ix. gexagonus, Ix. gibbosus, Haemaphysalis concinna, H. japonica, H. inermis, Dermatocentor marginatus, D. silvarum, D. reticulatus, D. nuttali. Реальне епідеміологічне значення мають два види кліщів, які є основними переносниками вірусу в природі: Ix. рersulcatus — в Азії й ряді районів європейського ареалу, Ix. ricinus — у Європі.

Вірус кліщового енцефаліту циркулює в природних вогнищах інфекції по ланцюгу: іксодові кліщі — дикі хребетні тварини — іксодові кліщі. Захворювання викликається вірусом групи В-арбовірусів, що належать до дрібних РНК-вірусів (рід Flavivirus, сім. Flaviviridae). У перебігу хвороби виділяються п’ять клінічних форм кліщового вірусного енцефаліту: 1) гарячкова (стерта); 2) менінгеальна; 3) менінгоенцефалітична; 4) поліомієлітична; 5) полірадикулоневротична.

Мета: вивчити особливості перебігу кліщового вірусного енцефаліту у хворої жінки, яка перебувала в ендемічному районі Російської Федерації.

Матеріали та методи. Вивчення медичної документації й клінічне спостереження за хворою.

Результати. У серпні 2017 р. у Миколаївській обласній інфекційній лікарні мав місце випадок захворювання на кліщовий енцефаліт у хворої М., 75 років.

Хвора надійшла до Миколаївської обласної інфекційної лікарні 01.08.2017 зі скаргами на виражені головні болі, субфебрильну лихоманку — до 37,4 °С.

Була переведена з міської лікарні № 4 з кардіологічного відділення, де перебувала на лікуванні з 19.07.2017 по 31.07.2017 з діагнозом: ішемічна хвороба серця: кардіосклероз атеросклеротичний. СН 0.

З анамнезу. Вважала себе хворою з 10.07.2017, коли відчула слабкість, різкий головний біль. З анамнезу відомо, що 08.07.2017, коли хвора перебувала в Російській Федерації у паломництві (Архангельська область), її вкусив кліщ, який був видалений живим з передньої стінки живота й обстежений лабораторно. У пацієнтки в аналізі крові було виділено вірус кліщового енцефаліту.

Там же була оглянута лікарем-інфекціоністом, яким було призначено лікування йодантипірином у таблетках за схемою й було введено імуноглобулін внутрішньом’язово (без вказівки, який саме).

10.07.2017 з’явились елементи висипу у вигляді кільцеподібної еритеми, якій хвора не приділила уваги, нічим її не обробляла.

18.07.2017 прибула до м. Миколаєва. З 19.07.2017 у зв’язку з погіршенням самопочуття госпіталізована до міської лікарні № 4 з болями в серці. Проходила лікування в кардіологічному відділенні до 31.07.17.

28.07.2017 у хворої температура тіла підвищилась до фебрильних цифр — 38 °С, посилився головний біль. Далі протягом 4 діб температура утримувалась на субфебрильних цифрах (37,4–37,6 °С).

Хвора була обстежена на антитіла до Borrelia burgdorferi: IgM, IgG — негативні, а також на антитіла до кліщового енцефаліту — виявлені IgM. Для подальшого лікування направлена до Миколаївської обласної інфекційної лікарні. Госпіталізована до 5-го інфекційного відділення.

При огляді в Миколаївській обласній інфекційній лікарні: скарги на сильний головний біль, субфебрильну лихоманку.

Об’єктивно: на передній стінці живота кільцеподібна еритема з чіткими контурами розміром 12 × 18 см. Безболісна на дотик, не гаряча.

Обстеження хворої

Огляд на педикульоз: немає. Аналіз крові на RW від 02.08.2017: негативний.

Аналіз крові від 25.07.2017 на Borellia burgdorferi: IgM — негативний.

Аналіз крові від 31.07.2017 на вірус кліщового енцефаліту: IgG — негативний, IgM — позитивний. Посів крові на гемокультуру 01.08.2017 № 5 — негативний. Посів крові на стерильність 01.08.2017 № 2 — негативний.

Посів крові на збудників менінгіту від 01.08.17 — негативний.

Бактеріальний посів ліквору на збудників менінгіту від 01.08.2017 — негативний.

Посів слизу з носоглотки на збудників менінгіту від 01.08.2017 — негативний.

Аналіз сечі загальний 02.08.2017: колір жовтий, слабомутна, питома вага — 1015, білок не знайдено, цукор не виявлено. Лейкоцити — 0–1–2, еритроцити не виділено. Слиз +, урати у великій кількості. Сечовина — 4,2, креатинін — 77.

Аналіз крові загальний від 01.08.2017: ер. — 3,7, Нb — 104, кп — 0,85, л. — 6,1, еозинофіли — 0, сег. — 68, л. — 21, м. — 3, ШОЕ — 16. Цукор крові — 5,8 ммоль/л.

Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін — 6, непряма фракція — 6, АСТ — 19, АЛТ — 21, тимолова проба — 1,0.

Консультація фахівців

Консультація окуліста від 02.08.2017: ангіосклероз. Початкова катаракта ОD-OS.

Консультація невропатолога від 03.08.2017: вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено.

ЕКГ від 02.08.2017: частота серцевих скорочень 55 в 1 хвилину, ритм синусовий, синусова брадикардія, горизонтальна електрична позиція серця. Гострої коронарної патології не виявлено.

01.08.2017 з лікувально-діагностичною метою було проведено люмбальну пункцію. Отримано ліквор — прозорий, витікає повільними краплями. Аналіз спинно-мозкової рідини: цитоз — 184/3, білок — 0,132 г/л, цукор — 4,2 ммоль/л.

На підставі скарг хворої, виражених клінічних проявів, даних анамнезу, лабораторних даних встановлено діагноз: кліщовий вірусний енцефаліт (IgM+), менінгеальна форма, гострий перебіг, середньої тяжкості. Гіпертензивно-лікворний синдром. Астеновегетативний синдром. Ішемічна хвороба серця: кардіосклероз атеросклеротичний.

Хвора одержувала лікування: цефтріаксон, ібупрофен, аскорутин, лоратадин, реосорбілакт, катрен, тіоцетам, вітаксон, лідаза, неуробекс форте, дексаметазон, плазмол, цитофлавін, келтикан, анальгін, розчин Рінгера, магнію сульфат.

29.08.2017 хвора в задовільному стані виписана із стаціонару під нагляд сімейного лікаря та невропатолога.

Висновки. Кліщовий вірусний енцефаліт є тяжким захворюванням центральної нервової системи людини, що може призвести до інвалідизації й смерті хворого. Своєчасно встановлений діагноз допомагає уникнути загрозливих для життя ускладнень.

Своєчасна діагностика й лікування хворих на вірусний кліщовий енцефаліт у більшості випадків залежать від добре зібраного анамнезу, пильності та знань лікарів первинної й вторинної ланки і призначення специфічного обстеження хворого.