Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №1, 2019

Актуальність. Сьогодні однією з найпоширеніших інфекцій у світі та в Україні зокрема за рівнем інфікованості дитячого населення (понад 50 %) є Епштейна — Барр вірус (ЕБВ). Найбільш дослідженим варіантом перебігу ЕБВ-інфекції є інфекційний мононуклеоз (ІМ). У світі на ІМ щорічно хворіє від 16 до 800 осіб на 100 тис. населення. Як відомо, однією з характерних особливостей перебігу ІМ у дітей є розвиток вираженого синдрому інтоксикації, наслідком якого є виснаження функціональних можливостей всіх органів і систем, що клінічно проявляється астенічним синдромом (АС). У патогенезі АС провідна роль належить метаболічним розладам, які призводять до гіпоксії й ацидозу з подальшим порушенням процесів утворення та використання енергії. Метаболічне лікування цитруліну малатом включає два моменти: введення речовини, здатної виступати в ролі метаболічного посередника, що допомагає обійти аміачний блок окисного шляху й обмежити накопичення молочної кислоти за допомогою переорієнтації її у бік глюконеогенезу (малат) і призначення проміжних продуктів циклу сечовини (цитрулін), що сприяє прискоренню цього циклу й виведенню аміаку.

Мета дослідження: вивчити ефективність застосування цитруліну малату для корекції проявів АС у дітей з ІМ ЕБВ-етіології на підставі вивчення динаміки комплексного клініко-інструментального обстеження.

Матеріали та методи. Обстежені 220 дітей віком від 4 до 17 років, хворих на ІМ ЕБВ-етіології, з ознаками АС, які були розподілені на 2 групи: основна — 120 дітей, які отримували терапію АС цитруліну малатом, контрольна — 100 дітей, які не отримували специфічної терапії АС. В обох групах проведено клініко-лабораторні (збір скарг, анамнезу хвороби, об’єктивний огляд, експрес-тест сечі на кетонові тіла та рН для виявлення метаболічних порушень), інструментальні (ЕКГ, допплерографія судин голови та шиї, ЕЕГ), психологічні дослідження (тест Люшера, шкала ситуативної тривожності), визначено концентрацію і стійкість уваги (модифікація методу П’єрона — Рузера) та рівень короткочасної та довготривалої пам’яті (методика 10 слів) при первинному огляді та через місяць.

Результати. За всіма показниками (скарги) в основній групі була статистично значима різниця, а в контрольній за всіма, крім показника «розлади випорожнення». Загальна слабкість в основній групі до лікування спостерігалась у 95,8 %, після лікування — 19,1 %, у контрольній групі при первинному огляді — 99,0 %, через місяць — 45,0 %. Швидка втомлюваність в основній групі до лікування — 94,2 %, після лікування — 25,8 %, у контрольній групі при первинному огляді — 88,0 %, через місяць — 39,0 %. Зниження або втрата здатності до тривалого фізичного та розумового навантаження в основній групі до лікування — 83,3 %, після лікування — 20,8 %, у контрольній групі при первинному огляді — 84,0 %, через місяць — 31,0 %. Головний біль в основній групі до лікування — 55,0 %, після нього — 17,5 %, у контрольній при первинному огляді — 56,0 %, через місяць — 16,0 %. Пітливість в основній групі виявляли до лікування у 62,5 %, після нього — 11,7 %, у контрольній групі при первинному огляді — у 65,0 %, через місяць — 13,0 %. Розлади сну в основній групі до лікування були у 28,3 %, через місяць — 10,8 %, у контрольній групі при первинному огляді — 27,0 %, через місяць — 11,0 %. Емоційна лабільність в основній групі до лікування виявлялась у 8,3 %, після лікування — 2,5 %, у контрольній групі при первинному огляді — 15,0 %, через місяць — 5,0 %. Розлади випорожнення в основній групі до лікування — 15,0 %, після — 6,7 %, у контрольній групі при первинному огляді — 14,0 %, через місяць — 6,0 % (р = 0,0595). Тест Люшера показав, що тривожність в основній групі до лікування — у 83,3 %, після лікування — 15,8 % порівняно з контрольною, де при первинному огляді — 74,0 %, через місяць — 24,0 %. За шкалою ситуативної тривожності в основній групі низький рівень тривожності до лікування був у 22,5 %, після лікування цей показник збільшився до 69,0 % (що вказує на позитивну динаміку) порівняно з контрольною групою, у якій при первинному огляді цей показник становив 30,0 %, через місяць — 62,9 %. Однак при порівнянні динаміки нами відзначено, що в основній групі швидше відбувається нормалізація показників на 14-й день, ніж у контрольній (основна група — 55,8 %, контрольна — 39,0 %). Динаміка показників уваги та пам’яті в основній і контрольній групах виявилась статистично значимою (р < 0,05), однак більше виражена в основній групі. Динаміка виявлення кетонурії у сечі в основній та контрольній групах була позитивною та статистично значимою, однак при порівнянні динаміки на 14-й день швидше нормалізація цього показника відбувається в основній групі (р = 0,001). За показником нормального рН у контрольній групі різниця статистично незначима (р = 0,312): при первинному огляді нормальний рН виявлено у 97,0 %, через місяць — у 99,0 %. Динаміка змін ЕКГ, допплерографії судин голови та шиї, ЕЕГ виявилась статистично значимою в основній групі при порівнянні показників до та після лікування (р < 0,05, р = 0,005, р = 0,0001 відповідно), в контрольній групі — різниця статистично незначима (р = 0,657, р = 0,314, р = 0,160 відповідно).

Висновки. В основній група нормалізація показників та позитивна динаміка виражені більше порівняно з контрольною групою. Майже по всіх показниках різниця до та після виявилась статистично значимою в основній групі на відміну від контрольної групи, що вказує на ефективність застосування цитруліну малату для корекції проявів АС у дітей з ІМ ЕБВ-етіології.