Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №1, 2019
Вернуться к номеру
Клініко-епідеміологічні особливості перебігу корової інфекції в дітей у період спалаху 2017–2018 рр. у Запорізькій області
Авторы: Усачова О.В.(1), Пахольчук Т.М.(1), Конакова О.В.(1), Сіліна Є.А.(1), Дралова О.А.(1), Фірюліна О.М.(2), Матвєєва Т.Б.(2), Печугіна В.В.(2)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — Обласна інфекційна клінічна лікарня, м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Зростання захворюваності на кір в Україні у період 2017–2018 рр. насамперед пов’язане з низьким рівнем вакцинації. Так, у 2016 році лише 45 % дітей у нашій країні зробили перше щеплення від кору. Повторну дозу вакцини отримали лише 30 % дітей; 2018 р. кількість дітей, які вчасно отримали першу дозу КПК, становить 84,1 %, дві дози — 83,9 %. У резолюцію 55-ї сесії Регіонального комітету ВООЗ було внесено завдання про елімінацію кору в Європейському регіоні як пріоритетне. Але після періоду зниження частоти випадків кору 2000–2006 рр. із 2007 року у Європейському регіоні щорічно спостерігають спалахи кору в окремих країнах. Починаючи з 2017 року і Україна залучилася до останнього спалаху. У період 2017–2018 рр. у Запорізькій області був зареєстрований черговий циклічний підйом захворюваності на кір.
Мета дослідження: проаналізувати клініко-епідеміологічні особливості корової інфекції в дітей Запорізької області у період спалаху 2017–2018 рр.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз клініко-епідеміологічних особливостей корової інфекції у 58 дітей, які отримували лікування у боксованому відділенні Обласної інфекційної клінічної лікарні м. Запоріжжя (2017–2018 рр.). Серед них було 24 (40,3 %) дівчинки та 34 (59,6 %) хлопчики. Діагноз кору встановлювали на підставі клініко-епідеміологічних даних, які підтверджували лабораторним методом: визначення наявності ІgМ до вірусу кору за допомогою імуноферментного аналізу крові (ІФА) при заборі крові не раніше 5-го дня періоду висипання. Серологічне підтвердження діагнозу кору методом ІФА відбулося у 16 (28,07 %) дітей. В інших пацієнтів (41 особа) відмічений тісний епідеміологічний зв’язок із підтвердженими випадками кору в родині чи у дитячому колективі.
Результати. Вік хворих коливався від 4 місяців до 17 років: 6 (10,5 %) дітей були віком до 1 року, 25 (43,8 %) — від 1 до 6 років, 26 (45,7 %) — діти старшого віку. Отже, превалювали пацієнти, які повинні були отримати хоча б одну дозу вакцини, проте більшість хворих (88 %) віком старше року не були щеплені проти кору. Аналіз клінічного перебігу кору показав, що в усіх хворих він був типовим, у 52 (91 %) — середньої тяжкості й у 5 (8,7 %) — тяжким. Госпіталізація 96 % дітей, хворих на кір, до стаціонару відбувалась на 3–5-й день від початку хвороби, тобто на перший день висипу, коли на тілі з’являлась типова плямисто-папульозна висипка. Тільки 4 % хворих дітей, які мали катаральні симптоми (риніт, кон’юнктивіт, плями Бельського — Філатова — Копліка), були госпіталізовані з осередку кору до появи висипу. Висипка у хворих дітей тривала від 4 до 6 діб, потім переходила у пігментацію в усіх хворих. У більшості хворих — 50 (87,7 %) — розвинулися ускладнення: у 5 (8,8 %) — пневмонія, у 45 (78,9 %) — обструктивний бронхіт. У більше ніж половини дітей — 30 (52,6 %) — спостерігалася гепатомегалія, що в 10 (17,5 %) осіб супроводжувалася цитолітичним синдромом і у 2 (3,5 %) — спленомегалією. У більшості хворих — 35 (61,4 %) — в загальному аналізі крові була лейкопенія (кількість лейкоцитів знижувалася до 1,2 • 109/л), а у 3 (5,2 %) — лейкоцитоз із прискоренням ШОЕ та нейтрофільозом. У 10 (17,5 %) хворих на кір дітей відмічалось підвищення активності АЛТ від 1,2 до 2,0 мкмоль/л/год і тільки у 2 — понад 3,5–3,7 мкмоль/л/год. Середній ліжко-день становив 13–16 діб. Усі діти, які перебували на лікуванні в інфекційному стаціонарі, були виписані з одужанням.
Висновки. В період спалаху кору хворіли діти різних вікових груп, які не мали щеплення проти кору, отже, епідпідйом був пов’язаний зі збільшенням неімунного прошарку. Кір у дітей переважно мав нетяжкий сприятливий перебіг. Особливістю перебігу кору в дітей в епідсезоні 2017–2018 рр. була реєстрація гепатоцитолізу (17,5 %).