Ступені дисциркуляторної енцефалопатії і їх симптоми (частина 2)
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Другий ступінь. Із розвитком захворювання наведена симптоматика наростає.
● Хода стає дуже нестабільною, хворий човгає (не може відірвати ногу від підлоги, так звана «хода лижника»). Людині складно почати рухатися, але потім складно й зупинитися. При поворотах нерідкі падіння.
● Порушується програма вироблення дій (праксис), що веде до неузгодженості рухів.
● Істотно знижується інтелектуальна діяльність, сильно страждає пам'ять (всі її складові).
● Порушення критичного ставлення хворого до себе, переоцінка своїх поточних здібностей.
● Емоційна сфера бідніє, емоції стають поверховими, інтереси звужуються.
● Порушується орієнтація в просторі і часі.
На другій стадії дисциркуляторної енцефалопатії можливі минущі порушення мозкового кровообігу за типом транзиторних ішемічних атак.
Третій ступінь. На цій стадії хворий уже практично повністю втрачає здатність до самостійного пересування й самообслуговування. Усі емоції заміщуються апатією. Порушення мислення та деградація особистості стають украй вираженими — розвивається судинна деменція. Розвиваються псевдобульбарний синдром, порушення мовлення, парези кінцівок, тремор, енурез, іноді епілептичні напади.
Дисциркуляторна енцефалопатія може розвиватися повільно (класичний варіант), стрімко або нападоподібно (ремітуючий тип). Це захворювання веде до деградації особистості, тому вкрай необхідно звернутися за професійною медичною допомогою. Без необхідного лікування вже через 4–5 років після дебюту ДЕП може перейти в другу стадію, коли повне відновлення вже буде неможливим.