Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Особливості ураження серцево-судинної системи у хворих із гострим бруцельозом (стендова доповідь)
Авторы: Гусейнов Ельчин Мамед огли
Азербайджанський медичний університет, м. Баку, Республіка Азербайджан
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Бруцельоз є одним із найпоширеніших зоонозів. Захворювання вражає переважно людей молодого працездатного віку, у ряді випадків набуває хронічного перебігу, інвалідизує. Перебіг і наслідки бруцельозу визначаються в тому числі залученням у патологічний процес різних органів та систем. Вплив токсико-інфекційних процесів на серцево-судинну систему (ССС) у хворих із бруцельозом неодноразово був предметом досліджень фахівців з різних країн. Результати цих досліджень неоднозначні та суперечливі, проте більшість дослідників погоджуються, що ураження серця при цьому зоонозі може визначати тяжкість перебігу захворювання, впливати на якість життя пацієнта та прогноз захворювання в цілому. Тому вивчення параметрів роботи серця у хворих із гострою формою бруцельозу є актуальним.
Метою дослідження була інтегральна оцінка стану серцево-судинної системи у хворих із гострим бруцельозом на підставі результатів клініко-інструментального обстеження.
Матеріали та методи. Нами було обстежено 120 хворих на бруцельоз, які перебували на лікуванні в Baku Clinic і Центральній клінічній лікарні м. Баку. Середній вік пацієнтів становив 35,9 ± 2,8 року. Серед хворих на бруцельоз переважали чоловіки — 75,3 % (90 чоловіків та 30 жінок). У контрольну групу увійшли 30 практично здорових осіб. Групи були репрезентативними за віком і статтю. Основним критерієм включення у дослідження був підтверджений серологічно або за результатами полімеразної ланцюгової реакції діагноз гострого бруцельозу з тривалістю хвороби до 3 місяців. З метою оцінки стану ССС усім пацієнтам проводилася реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) за загальноприйнятою методикою у 12 стандартних відведеннях. Вимірювання артеріального тиску (АТ) здійснювали згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ (2014). Статистична обробка проводилась за допомогою програми Statistica 6,0 з використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів.
Результати та обговорення. Під час дослідження встановлено, що 93 (77,50 %) хворих із гострим бруцельозом мали ті чи інші ознаки порушень у роботі ССС, виявлені клінічно або за результатами функціонального обстеження. Встановлено, що в пацієнтів віком понад 45 років серцево-судинна система страждає частіше (91,18 % осіб цієї вікової групи проти 72,09 % хворих молодшого віку; р < 0,05). При клінічному та фізикальному обстеженні пацієнтів із гострим бруцельозом найчастішими клінічними проявами ураження ССС були: ослаблення тонів серця (45,83 % пацієнтів), гіпотонія (40,83 % осіб) та кардіалгія неішемічного характеру (36,67 % хворих). Аналіз даних ЕКГ у 12 відведеннях виявив низку змін у роботі серця хворих із гострим бруцельозом. Переважна більшість стосувалася порушень автоматизму (виявлено у 67,54 % пацієнтів) і процесів реполяризації шлуночків (у 31,65 % осіб). Причому серед порушень автоматизму домінувала схильність до тахікардії, порушення провідності виражалися в основному уповільненням проведення імпульсу по ніжкам пучка Гіса, а порушення збудливості — виникненням переважно шлуночкових екстрасистол. На особливу увагу заслуговує факт подовження інтервалу QT у 9,16 % хворих із гострим бруцельозом, що створює передумови для виникнення фатальних тахіаритмій, відповідно, такі пацієнти потребують прискіпливого нагляду фахівців. Отже, зміни у роботі серцево-судинної системи, що виявляються у хворих із гострим бруцельозом за результатами електрокардіографічного обстеження, стосуються всіх ланок функціонування провідної системи серця, з переважним порушенням функції автоматизму, що потребує вчасної корекції для профілактики фатальних порушень ритму. Схильність до порушень ритму у таких пацієнтів підтверджується переважанням у них шлуночкових аритмій, подовженням інтервалу QT у деяких хворих. Виявлені порушення процесу реполяризації шлуночків поряд з іншими змінами можуть також бути свідченням ушкодження міокарда та його структурних перетворень. Подібні зміни в роботі ССС знаходили й інші дослідники. Так, було показано, що у пацієнтів з активною формою хронічного бруцельозу в регуляції серцевого ритму переважає вплив симпатичної вегетативної нервової системи, що може реалізуватися у різні, зокрема фатальні, аритмії та має враховуватися при веденні таких хворих. За даними Ю.А. Васюк (2008), у пацієнтів із гострим бруцельозом різноманітні порушення ритму та провідності реєструються частіше, ніж у контрольній групі.
Висновки. Більшість хворих із гострим бруцельозом демонструють ознаки ураження серцево-судинної системи, які можна виявити під час рутинного клінічного обстеження. Особливої уваги потребують хворі у віковій групі старше 45 років, у якій ознаки ураження ССС зустрічаються вірогідно частіше. Електрокардіографічні зміни з порушенням автоматизму, збудливості можуть стати підґрунтям для розвитку фатальних аритмій у пацієнтів із гострим бруцельозом.