Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019

Актуальність. Згідно з даними літератури, Arcanobacterium haemolyticum зазвичай спричиняє фарингіти та синусити в людей. Описані лише поодинокі випадки ендокардиту та сепсису, викликані цим збудником. У Львівській області впродовж 2013–2018 років Arcanobacterium haemolyticum у матеріалі від хворих не виділявся.

Метою даної роботи було описати випадок сепсису, спричиненого Arcanobacterium haemolyticum.

Матеріали та методи. Проаналізовано звітність бактеріологічних лабораторій щодо виділених збудників інфекційних захворювань за 2013–2018 рр., амбулаторну карту пацієнта, медичну карту стаціонарного хворого. Пацієнтка С., 1984 р.н., з грудня 2018 року відзначала загальну слабість, сухий кашель, підвищення температури тіла до 38 °С. 3 січня 2019 року консультована сімейним лікарем. Встановлений діагноз: гостре респіраторне захворювання. Відповідно до записів в амбулаторній карті, стан пацієнтки середньої тяжкості. АТ 80/60 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. У легенях дихання жорстке, тони серця звучні, ритмічні. Слизова ротоглотки гіперемійована, зерниста по задній стінці. Голос охриплий. Температура тіла 37,6 °С. Призначено ібупрофен, хлорофіліпт, цетрин. У загальному аналізі крові незначний лейкоцитоз — 9,91 × 109/л, ШОЕ — 12 мм/год. У загальному аналізі сечі відхилень від норми не виявлено. Упродовж 10 днів відчувала покращення, а в подальшому виник дрібноплямистий висип на стегнах і плечах. Звернулась на консультацію до дерматолога, який розцінив елементи висипу як прояв алергічної реакції. Тим паче, що в загальному аналізі крові відзначався підвищений рівень еозинофілів до 5 %. Лікування антигістамінними препаратами та місцево кортикостероїдами не дало позитивного ефекту. 23 січня звернулась на консультацію у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. На момент звернення — дрібноплямистий висип на стегнах, плечах і передпліччях, температура тіла 37,4 °С. Слизові оболонки інтактні, без особливостей. Тони серця звучні, тахіаритмія, ЧСС 96 уд/хв. Рентгенографія органів грудної клітки: вогнищевих та інфільтративних тіней не виявлено. Легеневий рисунок посилений, тіні коренів безструктурні, розширені в нижніх відділах. Діафрагма чітка, синуси плеври вільні. При дослідженні загального аналізу крові встановлено: гемоглобін — 157 г/л; еритроцити — 5,36 × 1012/л; лейкоцити — 11,6 × 109/л; ШОЕ — 32 мм/год. При бактеріологічному дослідженні крові виявлено Arcanobacterium haemolyticum. При визначенні антибіотикочутливості встановлено, що збудник стійкий до ципрофлоксацину, чутливий до ванкоміцину, кліндаміцину, тетрацикліну, лінезоліду, рифампіцину. Було проведено лікування кліндаміцином 600 мг 4 рази на добу впродовж 14 днів. Після лікування стан покращився. При контрольному бактеріологічному дослідженні крові збудника не виявлено. Згідно з літературними даними, найвища чутливість Arcanobacterium haemolyticum спостерігається до пеніцилінів, цефалоспоринів, ципрофлоксацину, ванкоміцину.

Висновки. Є необхідність у широкому впровадженні бактеріологічного дослідження матеріалу мазків із ротоглотки при фарингітах для встановлення етіології хвороби, призначення ефективного етіотропного лікування, попередження генералізації запального процесу.