Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019

Вернуться к номеру

Актуальні питання профілактики інфекційних хвороб

Авторы: Рєзніков А.П.
КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, м. Рівне, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Останнім часом в Україні загострилась епідемічна ситуація з актуальних інфекційних хвороб. З’явились випадки дифтерії, правцю, різко збільшилась захворюваність на ботулізм, у 2019 році продовжується епідемія кору. Така ситуація потребує глибокого аналізу причин, що сприяли цьому.
Мета дослідження: провести аналіз епідемічної ситуації з актуальних інфекцій на території Рівненської області, визначивши основні чинники, що впливають на сучасний стан інфекційної захворюваності.
Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були дані інфекційної захворюваності, виконання обсягів профілактичних щеплень, а також забезпечення вакцинами в Рівненській області. Проведений аналіз даних із застосуванням епідеміологічних методів досліджень.
Результати та обговорення. На сьогодні актуальними для Рівненської області є, зокрема, гострі кишкові інфекції, сальмонельоз, а також інфекції, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики. У 2018 році в Рівненській області відмічене подальше зростання захворюваності на сальмонельоз, зареєстровано 323 випадки сальмонельозу (27,8 випадку на 100 тисяч населення), що на 28,2 % більше, ніж у 2017 році. Цілком зрозуміло, що поширення сальмонельозу пояснюється відсутністю відповідного санітарно-епідеміологічного нагляду через ліквідацію санітарно-епідеміологічної служби, а також неналежним ветеринарним супроводом виробництва і реалізації продуктів птахівництва і загалом тваринництва. Захворюваність на гострі кишкові інфекції (гастроентероколіти і харчові токсикоінфекції) порівняно з 2017 роком знизилась на 21,3 %, але залишалась на високому рівні (було виявлено 1480 випадків, показник становив 127,6), тим більше, що повний облік таких захворювань натепер не забезпечений через відсутність санітарно-епідеміологічної служби, що відповідала за облік інфекційних хвороб, а також у зв’язку із тим, що сімейні лікарі практично перестали обслуговувати виклики на дому. В області набула поширення ротавірусна інфекція, за 2018 рік виявлено 308 випадків (26,6 %). Ситуація в області з такими керованими інфекціями, як краснуха й епідемічний паротит, як у 2017, так і у 2018 році була благополучною, відповідно зареєстровано 9 (0,78) і 28 (2,41) випадків. У той же час, незважаючи на зниження порівняно з 2017 роком із 21,9 до 15,4 випадку на 100 тисяч населення, захворюваність на кашлюк залишалась високою. Як і загалом у країні, в області у 2018 році відмічалось інтенсивне поширення кору, зареєстровано 3002 випадки (258,9), у 2019 році захворюваність на кір продовжує зростати. Минулого року в області виявлений один випадок правцю. Захворіла дитина двох років, яка не була прищеплена. Ситуація з керованими інфекціями була прогнозована кілька років тому, коли держава перестала забезпечувати закупівлю достатньої кількості вакцин. І хоч минулого року забезпечення вакцинами покращилось, але по ряду вакцин все ще залишалось незадовільним. Так, у 2018 році Рівненська область була забезпечена вакциною ОПВ на 55,3 %, ІПВ — на 68,4 %, вакциною проти гепатиту В — на 50,1 %. Виконання обсягів щеплень у 2018 році становило: вакциною КПК дітей віком один рік — 84,8 %, АКДП дітей віком до одного року — 63,4 %, проти поліомієліту дітей до одного року — 54,9 %, проти гепатиту В дітей до року — 55,7 %. А відтак можна надалі прогнозувати зростання захворюваності на керовані інфекції. Поширення інфекцій відбувається через незадовільне охоплення щепленнями підлягаючих контингентів і, відповідно, значного накопичення неімунних осіб. Збільшенню захворюваності значною мірою сприяє непроведення протиепідемічних заходів у вогнищах захворювань, організацією і забезпеченням яких у свій час займалась санітарно-епідеміологічна служба, а також амбулаторно-поліклінічні заклади. А саме, не проводиться обстеження контактних осіб, не забезпечене раннє виявлення хворих та їх ізоляція, не забезпечена своєчасна діагностика інфекційних хвороб. Через те, що сімейні лікарі тепер не обслуговують хворих на дому, хворі змушені звертатись на прийом, при цьому відбувається розсіювання інфекції на шляху до лікаря — у транспорті, а також в амбулаторно-поліклінічних закладах. Аби забезпечити поліпшення епідемічної ситуації, насамперед із кором у нашій країні слід терміново задіяти усі перелічені протиепідемічні заходи.
Висновки. Таким чином, для збереження життя і здоров’я населення, цілком очевидно, що в країні терміново слід відновити проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, налагодити належне постачання вакцин, забезпечити обслуговування викликів на дому. Цілком виправданим було б нарешті відмінити невиважене рішення про ліквідацію санітарно-епідеміологічної служби.


Вернуться к номеру