Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019

Актуальність. Гострі респіраторні захворювання є найчастішою патологією дитячого віку останнім часом. У дітей молодшого віку питома вага гострих респіраторних захворювань серед усіх інфекційних захворювань становить близько 90 %. І хоча перебіг гострих респіраторних захворювань зазвичай є нетяжким, у частини дітей вони можуть мати затяжний характер, а також ускладнюватись обструктивним синдромом. Незважаючи на постійне збільшення випадків гострих респіраторних захворювань, які ускладнюються обструктивним синдромом, ефективність їх лікування залишається недостатньою, що віддзеркалюється повторними епізодами обструкції через 1–2 місяці. У зв’язку з цим метою даної роботи була розробка більш ефективного методу лікування цих захворювань.

Мета дослідження — розробка більш ефективної схеми лікування гострих респіраторних захворювань, що ускладнюються обструктивним синдромом. 

Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводили в 50 дітей віком 7–10 років, які перебували на обстеженні та лікуванні у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Святошинського району» з діагнозом «гостре респіраторне захворювання, ускладнене обструктивним синдромом (ГРЗ ОС) середнього ступеня тяжкості», і які не потребували лікування в стаціонарних умовах. Повторні випадки обструктивного синдрому при ГРЗ повторювались у дітей обстежуваних груп із частотою від 6 до 10 раз на рік. Для встановлення діагнозу та подальшого моніторингу застосовувалися такі методи: анамнестичний, загальний огляд дитини, аускультативний, перкусійний, рентгенологічний. Ефективність лікування ГРЗ ОС досліджували у 2 групах дітей. Контрольна група (КГ) дітей (23 особи) отримувала терапію за традиційною схемою лікування, що включала: небулайзерну терапію, індивідуально підібрані муколітичні, бронхолітичні, спазмолітичні, протиалергічні лікарські речовини. Дітям основної групи (ОГ, 27 осіб) додатково до базововї схеми лікування включали курс індивідуально підібраного, за даними антибіотикограми, антибіотика. 

Отримані результати оброблювали методами варіаційної статистики з використанням програми Statistic Windows, версія 1 та пакета відповідних програм вимірів.

Результати та обговорення. Проведені дослідження показали, що подовженість терміну підвищеної температури практично не відрізнялась у дітей ОГ і КГ і становила відповідно 4,5 ± 1,1 доби і 4,5 ± 1,9 доби. Але в дітей ОГ тривалість обструкції становила 5,2 ± 1,2 доби і була коротшою, ніж у дітей КГ, — 7,2 ± 1,6 доби при P > 0,05. Подовженість кашлю та нічного кашлю в дітей ОГ була меншою, ніж у дітей КГ, що становило відповідно 10,5 ± 3,4 доби і 14,3 ± 3,7 доби та 4,3 ± 1,5 доби і 6,6 ± 0,8 доби при P > 0,05. Тривалість жорсткого або ослабленого дихання була меншою в дітей ОГ (6,2 ± 0,9 доби) порівняно з дітьми КГ (8,3 ± 0,9 доби), але дані не були вірогідно відмінними (P > 0,05). Подовженість реєстрації хрипів зі свистом у бронхах була вірогідно коротшою за часом у дітей ОГ порівняно з дітьми КГ, відповідно 4,7 ± 2,1 доби і 9,4 ± 2,3 доби при P < 0,05. Тривалість нежитю у дітей ОГ становила 9,2 ± 0,7 доби й була значно меншою за таку в дітей КГ — 14,1 ± 1,3 доби, але відмінності не були вірогідними (P > 0,05). Відчуття слабкості, за власною оцінкою дітей ОГ, тривало також значно менше — 5,2 ± 2,3 доби, ніж у дітей КГ, — 9,3 ± 2,8 доби, але дані відмінності не були вірогідними (P > 0,05). Термін між епізодами ускладнення ГРЗ обструктивним синдромом становив при застосуванні базової терапії в дітей КГ 30,2 ± 6,2 доби, тобто повторні епізоди обструкції при ГРЗ у дітей контрольної групи практично відбувались кожного місяця. При застосуванні базової схеми лікування з додаванням курсу індивідуально підібраних антибіотиків термін між епізодами ускладнення ГРЗ обстуктивним синдромом збільшився майже чотирикратно до 120,1 ± 8,6 доби. Тобто частота повторних епізодів обструкції при ГРЗ, як і епізодів ГРЗ, зменшилась чотирикратно до 1 випадка на 4 місяці. Отримані дані щодо різниці між частотою повторних обструкцій та терміном між обструкціями в дітей ОГ та КГ свідчили не лише про їх значимість, але й про вірогідність (P < 0,05). Таким чином, отримані дані свідчили про більшу ефективність розробленої схеми лікування гострих респіраторних захворювань, обтяжених обструктивним синдромом, за якої до базової терапії, що включає небулайзерну терапію, індивідуально підібрані муколітичні, бронхолітичні, спазмолітичні, протиалергічні лікарські речовини, додається курс індивідуально підібраних (за даними антибіотикограми) антибіотиків. Найбільш ефективними антибіотиками для лікування ГРЗ ОС, встановленими на основі індивідуальних антибіотикограм, виявились: цефодокс, докцеф, амоксицилін, сорцеф.

Висновки. Розроблена схема терапії ГРЗ ОС із включенням у базову терапію курсу індивідуально підібраних (за даними антибіотикограми) антибіотиків є більш ефективною, ніж відома базова, оскільки не лише веде до більш швидкого зникнення симптомів захворювання й одужання, але й збільшує термін між виникненням повторних епізодів захворювання та зменшує їх частоту.