Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019

Актуальність. На сьогодні в Україні продовжується епідемія кору, яка поширилась на країни Європи. Під час цієї епідемії спостерігаються різноманітні особливості кору. Реєструються випадки захворювань і серед раніше щеплених. У хворих розвиваються різноманітні ускладнення. Частіше реєструються на даний час токсичні гепатити, панкреатити, синусити, пневмонії, кератокон’юнктивіти, діарея, а також і рідкісні — менінгоенцефаліти, апендицити, холецистити та ін. Так, Caroline Clerckx, Jean-Cyr Yombi, Leila Belkhir, Bernard Vandercam (2012 р.) був описаний випадок ускладненого перебігу кору на холецистит у молодої жінки 22 років. Хвора надійшла на 3-й день хвороби з лихоманкою, ангіною, нежиттю й еритематозним макулопапульозним висипом. Діагноз кору був підтверджений наявністю антитіл класу IgM. Через декілька днів у хворої з’явилися болі в животі з позитивним симптомом Мерфі, підвищились рівні ферментів печінки. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів — 4,1 × 109/л, лімфопенія, тромбоцитопенія. AсАТ — 68 МЕ/л (N < 33 МЕ/л), LDH — 374 МЕ/л (N < 192 МЕ/л), GGT — 98 МЕ/л (N < 50 МЕ/л). Протягом наступних 24 годин стан покращився, висип зменшився, але з’явилися болі в животі. Виявлена болючість у правому верхньому квадранті, позитивний симптом Мерфі. Підвищились АсАТ — до 89 МЕ/л (N < 33 МЕ/л), AлАТ — до 87 МЕ/л (N < 63 МЕ/л), ГГТ — до 118 МЕ/л (N < 50 МЕ/л). За даними УЗД органів черевної порожнини було виявлено потовщення (до 6,5 мм) стінки жовчного міхура за відсутності каменів або дилатації жовчних шляхів. Хвороба перебігала сприятливо, ні антибіотикотерапія, ні хірургічне втручання не знадобились. Відомо, що на гострий акалькульозний холецистит припадає близько 10 % (2–15 %) усіх випадків гострого холециститу. Він реєструється переважно у тяжкохворих або травмованих пацієнтів. Цей холецистит, викликаний вірусними інфекціями (EBV, CMV, ВГА, ВГА, вірусом Денге), а також при малярії, зустрічається рідко. 

Мета: довести до лікарів інформацію стосовно рідкісного випадку холециститу на фоні кору.

Матеріали: медична карта стаціонарного хворого.

Опис випадку. Хворий В.Ю.П., 1993 р.н., 17.12.2018 надійшов на лікування до хірургічного відділення районної лікарні. Хворіє протягом одного дня, погіршення стану відмітив з обіду, коли з’явились болі у животі. При госпіталізації стан задовільний. Шкіра, слизові чисті. Дихання везикулярне. Гемодинамічні показники задовільних якостей. Нижній край печінки по краю реберної дуги. За даними УЗД від 18.12.2018 печінка збільшена + 2 см. Прояви жирового гепатозу. Жовчний міхур — 98 × 44 см, деформований, стінка 5–7 мм, нерівномірно ущільнена, в просвіті дрібний осад, рухомий конкремент діаметром 12 мм. Холедох не розширений, просвіт вільний. Загальний аналіз крові від 18.12.2018: лейк. — 6,4 × 109/л, гем. — 142 г/л, ер. — 4,5 × 1012/л, ШОЕ — 5 мм/год. Отримував оменакс, інфузійну терапію, контролок, цефтріаксон, метоклопрамід, но-шпу, папаверин, платифілін. 20.12.2018 хворий був переведений до гарнізонного госпіталю для проведення оперативного втручання. При надходженні скарги на болі у правому підребер’ї, загальну слабкість. Встановлено, що хворіє на жовчнокам’яну хворобу протягом року. Лікувався амбулаторно. Шкіра, слизові чисті, звичайного забарвлення. Температура тіла 36,7 °С. Катаральних проявів не було. Дихання везикулярне. Живіт симетричний, активно бере участь в акті дихання, не здутий, м’який, чутливий при пальпації у правому підребер’ї, позитивний симптом Кера. Симптомів подразнення очеревини не було. Печінка, селезінка не пальпувались. Загальний аналіз крові від 20.12.2018: лейк. — 4,7 × 109/л, ер. — 4,4 × 1012/л, гем. — 170 г/л, тромб. — 257 × 109/л, п. — 22 %, с. — 38 %, лімф. — 14 %, мон. — 26 %, ШОЕ — 7 мм/год. Діагноз: жовчнокам’яна хвороба. Гострий флегмонозно-калькульозний холецистит. Аліментарно-конституційне ожиріння. Отримував інфузійно-дезінтоксикаційну терапію. 22.12.2018 під ендотрахеальним наркозом виконана операція (лапароскопічна холецистектомія, дренування черевної порожнини). Макропрепарат — жовчний міхур — 8,0 × 5,0 × 4,0 см, стінка склерозована, в порожнині — конкременти розміром 0,8–0,7 см (4 шт.). 22.12.2018 у хворого вранці підвищилась температура до 39,6 °С, з’явився висип на шкірі обличчя. Викликаний інфекціоніст. З анамнезу встановлено, що захворів 17.12.2018, коли відмітив підвищення температури тіла до 38,5 °С, помірну загальну слабкість (причому, за медичною документацією, температура тіла в хірургічних відділеннях була у нормі, окрім 21.12.2018, коли вона підвищилась до 37,2 °С). Діагноз: кір, типова форма, середньотяжка форма. Хворий був переведений для ізоляції та подальшого лікування до інфекційного відділення. 23.12–24.12.2018 температура тіла зберігалась на рівні 37,6 °С. 24.12.2018 скарги на помірну загальну слабкість, ломоту в тілі, сухий кашель, біль у голові, ускладнене носове дихання, печіння в очах. При огляді стан середньої тяжкості. На шкірі обличчя, шиї, тулуба плямисто-папульозний висип червоного кольору. Збільшені задньошийні лімфатичні вузли. Слизова оболонка ротоглотки, кон’юнктиви гіперемовані. Носове дихання ускладнене. Дихання везикулярне. Загальний аналіз крові від 25.12.2018: лейк. — 6,2 × 109/л, ер. — 4,4 × 1012/л, ШОЕ — 7 мм/год, гем. — 168 г/л, тромб. — 257 × 109/л, п. — 13 %, с. — 27 %, лімф. — 27 %, мон. — 33 %. Біохімічний аналіз крові від 25.12.2018: білірубін аг. — 12,9, прям. — 0, АлАт — 1,3, АсАТ — 0,3, сечовина — 5,9, креатинін — 0,092. 26.12.2018 стан хворого попередній, на шкірі залишається поширений плямисто-папульозний висип. Отриманий позитивний результат крові на кір — IgM. Лікування: дексалгін, омепразол, метоклопрамід, платифілін, цибок, офлоксацин, цифобоцид, тіотриазолін, інфузійно-дезінтоксикаційна терапія. Хворий був виписаний у задовільному стані.

Висновки. Кір може спровокувати загострення хронічних захворювань. З урахуванням продромального періоду, особливостей сучасного перебігу кору хворі із кором можуть потрапляти до різних відділень, своєчасно не бути діагностованими і завдяки чому сприяти поширеності хвороби у цих відділеннях.