Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019
Вернуться к номеру
Досвід вивчення впливу лікувального плазмаферезу на імунологічні показники при лікуванні хронічної кропив’янки
Авторы: Любчак В.В., Малиш Н.Г., Ковалішин М.П., Плакса В.М., Бондаренко А.К.
Сумський державний університет, медичний інститут, м. Суми, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Кропив’янка — це гетерогенна група захворювань, основним клінічним проявом яких є утворення уртикарних елементів шкірного висипу. З огляду на системний характер ураження, порушення мікроциркуляції, реологічних властивостей крові перспективним у цьому разі є використання методів екстракорпоральної терапії. Плазмаферез — один із найбільш часто використовуваних методів екстракорпоральної корекції гомеостазу. Впливаючи на кров, вони мають широкий спектр біологічних ефектів, добре переносяться, мають низьку частоту побічної дії та економічно доступні.
Мета дослідження: оцінити вплив лікувального плазмафереза на зміну імунологічних показників у комплексному лікуванні хворих із діагнозом «хронічна кропив’янка».
Матеріали та методи. Дослідження проводились на базі Сумської обласної клінічної лікарні ім. З.І. Красовицького. Були опрацьовані історії хвороби 11 хворих, в яких ми вивчили імунологічні показники: IgE, компоненти комплементу С3, С4, до та після процедури плазмаферезу, через 1 тиждень після закінчення плазмаферезу та через 1 місяць після завершення комплексного лікування.
Результати дослідження та їх обговорення. Оцінюючи сумарні імуноглобуліни Е (IgE) сироватки людини, встановили значне підвищення показника — 1200 ± 430 МЕ/мл до проведення процедури плазмаферезу (норма — 0–100МЕ/мл), що вказує на активацію реакції реагінового типу у відповідь на контакт з алергеном та виділення вазоактивних речовин (гістамін, серотонін, гепарин та ін.). Після процедури плазмаферезу — 600 ± 227 МЕ/мл, через 1 тиждень лікування — 420 ± 234 МЕ/мл, через 1 місяць лікування — 250 ± 176 МЕ/мл. Крім того, IgE відіграє важливу роль у формуванні антипаразитарного імунітету до аскарид, токсоплазм, нематод, ехінококів, трихінел та інших гельмінтів, оскільки взаємодіє з антигенами гельмінтів. Тому підвищення вмісту в плазмі крові загального IgE може свідчити про наявність паразитарної інвазії. Щоб виключити дану патологію було проведено аналіз калу на яйця гельмінтів, який був негативний. Дані результати підтвердили алергічну природу захворювання. Імуноферментний аналіз вказував на підвищення компонентів комплементу С3 та С4, які до процедури плазмаферезу становили 5,3 ± 2,3 г/л та 4,4 ± 2,8 г/л відповідно, що свідчить про активацію системи мононуклеарних фагоцитів та підвищення проникності судинної стінки. Показники С3: після процедури плазмаферезу — 2,1 ± 1,7 г/л, через 1 тиждень лікування — 1,2 ± 0,9 г/л, через 1 місяць лікування — 0,8 ± 0,4 г/л. Показники С4: після процедури плазмаферезу — 2,2 ± 1,4 г/л, через 1 тиждень лікування — 1,4 ± 0,7 г/л, через 1 місяць лікування — 0,7 ± 0,2 г/л. Дані значення імунограми дещо підвищені (250 ± 176 МЕ/мл, С4 — 0,7 ± 0,2 г/л), на основі цього можна сказати, що повної нормалізації імунологічних показників не настало, але спостерігається стійке зниження імунологічних показників на тлі використання лікувального плазмаферезу.
Висновки. Використання даного методу лікування дозволяє зменшити імунологічні прояви при даній нозології, тому доцільно буде подальше вивчення даного методу при лікуванні алергічних захворювань.