Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Трихінельоз — гельмінтоз (нематодоз), що спричиняється трихінелою (Trichinella spiralis), характеризується гарячкою, болем у м’язах, набряком повік, пастозністю обличчя, сверблячою екзантемою, гіпереозинофілією. При тяжкому перебігу уражуються міокард, легені, центральна нервова система. Важливе медико–соціальне значення трихінельозу обумовлено тяжкістю клінічних проявів, втратою працездатності, а в окремих випадках і летальним наслідком.

Мета: довести інформацію до лікарів про рідкісний випадок трихінельозу.

Клінічний випадок. Пацієнтка К.Н.В., 42 роки, у травні 2019 р. звернулася до лікаря зі скаргами на еритематозну крупноплямисту висипку на обличчі на виличних ділянках, субфебрильну температуру тіла (37,2–37,5 ^оС), що турбують її протягом останнього місяця. Батько пацієнтки є мисливець, пацієнтка вживає в їжу м’ясо мисливських трофеїв. Алергологічний анамнез без особливостей. При об’єктивному огляді на момент звертання: температура тіла 37,5 °С; на обличчі 2 симетричні еритематозні плями у виличних ділянках. Периферійні лімфовузли не збільшені. Язик вологий, обкладений легким білим нашаруванням. Зів без гострих запальних явищ. У легенях дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. Серце: тони ясні, звучні, діяльність ритмічна, шуми не вислуховуються. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1 см з–під краю правої реберної дуги по правій передній середньоключичній лінії, селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького від’ємний з обох сторін. Суглоби без видимих запальних явищ. Фізіологічні відправлення в нормі. Параклінічно: загальний аналіз крові від 08.05.19: анемія (Нb 96 г/л), еозинофілія (8 %). Антитіла класу IgG до трихінел від 08.05.19 позитивні. УЗД черевної порожнини від 08.05.19: незначні дифузні зміни підшлункової залози, застійні явища в жовчному міхурі. З урахуванням клінічних, епідеміологічних та лабораторних даних встановлений діагноз «трихінельоз, легкий перебіг, вторинний дерматит» (В75). Призначене лікування (препарати — антигельмінтний, антигістамінний, урсодезоксихолевої кислоти) із позитивним ефектом; на сьогодні пацієнтка перебуває під відповідним диспансерним спостереженням.

Висновки. Вирішальне значення для діагностики трихінельозу мають дані клінічного обстеження, епідеміологічного анамнезу, специфічних лабораторних обстежень. Лікарям загальної практики треба мати належний рівень настороженості з питань паразитарної патології, використовувати епідеміологічний підхід при діагностиці випадків захворювань, що супроводжуються лихоманкою.