Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. У Європі і Північній Америці хвороба Лайма (ХЛ) є найпоширенішим захворюванням із трансмісивним шляхом передачі, що випереджує хвороби, пов’язані з кровосисними комахами. Згідно з даними журналу «Громадське здоров’я» («Journal of Public Healt») середньозважений рівень захворюваності у Західній Європі станом на 2017 рік становив 22,05 випадку на 100 000 (⁰/₀₀₀₀) осіб (або ~ 232 125 випадків за рік), а вартість ХЛ для європейських систем охорони здоров’я оцінюється в понад 1000 мільйонів євро. Ураховуючи чутливість людини до Borrelia, комплекс B. burgdorferi s.l. з 22 видів можна розподілити на дві групи: 12 видів, які ще не були виявлені або виділені з людей, і 10 видів із патогенним потенціалом, які були виявлені або виділені з людини, а саме B. afzelii (1993), B. bavariensis (2009), B. bissettii (1998), B. burgdorferi sensu stricto (1992), B. garinii (1992), B. kurtenbachii (2010), B. lusitaniae (1997), B. mayonii (2016), B. spielmanii (2006) B. valaisiana (1997). В Україні виявлені сім таких геновидів: B. afzelii, B. burgdorferi s.s., B. garinii, B. spielmanii (A14S), B. lusitaniae, B. valaisiana і B. bavariensis. Збільшення кількості видів комплексу B. burgdorferi s.l. залишає актуальним проведення аналізу захворювання на хворобу Лайма.

Матеріали та методи. Використовувались зведені державні галузеві статистичні звіти Міністерства охорони здоров’я України «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання»: форма 1 — місячна та форма 2 — річна, дані з карт епідеміологічного обстеження хворих із відповідним діагнозом. Для статистичного аналізу використовувалися Excel 2016 і статистичний пакет R — 3.5.1.

Результати дослідження та їх обговорення. У 2018 році в Україні порівняно з попередніми роками епідемічна ситуація з ХЛ продовжує погіршуватись. Всього зареєстровано 5418 випадків захворювання (інтенсивний показник 12,77 ⁰/₀₀₀₀) проти 3955 випадків (9,29 ⁰/₀₀₀₀) у 2017 році, зріст на 36,99 %. Уперше зареєстрований перехід за показник у 10,0 ⁰/₀₀₀₀ населення але відмічається деяке зменшення темпів росту — у 2016 р. зростання відмічалось на 43,4 % при абсолютному показнику 2758 випадків та інтенсивному — 6,45 ⁰/₀₀₀₀. Інтенсивність захворюваності осіб ХЛ змінюється за останні три роки незначною мірою порівняно з 2000 р., коли почалася офіційна реєстрація. Незмінно високий рівень реєструється в центральних областях (Київська, Черкаська області і м. Київ), що пов’язано з оптимумом ареалу європейського лісового кліща (I. ricinus) й ефективною діагностикою. Як і у попередні роки, найбільше випадків захворювань зареєстровано в Лісостеповій ландшафтно–географічній зоні. Середній показник по Україні (12,77 на 100 тис.) перевищений в 11 областях і м. Києві: Черкаській (41,46), Вінницькій (32,65), м. Києві (31,69), Київській (30,08), Сумській (23,04), Полтавській (17,69), Тернопільській (17,43), Чернігівській (14,25), Хмельницькій (14,12), Харківській (14,07) і Львівській (13,00) областях. Рівень захворюваності збільшився у 20 областях порівняно з 2017 р., а особливо на більше ніж 50 % у Харківській, Кіровоградській, Київській, Черкаській, Хмельницькій — відповідно на 89,73; 80,95; 71,62; 58,07; 56,03 %. У Херсонській і Запорізькій областях природно незначною мірою зменшився (відсутність реактивів і мала кількість лісового кліща), залишившись практично на рівні 2017 року у Дніпропетровській області, на 9,23 % зменшилась у Івано–Франківській і на 11,37 % у Донецькій областях. Згідно з офіційною статистикою у 2018 році показники в травні були більшими в 4,23 раза, а в червні — грудні в середньому в 1,2 раза при розмаху 1,08–1,4, хоча піки припадали на ті ж місяці, що й у попередні роки. За період, що аналізується, частка госпіталізованих у перший день звернення пацієнтів збільшилась, порівняно з попередніми роками показник становив 35,39, тоді як у 2017 р. — лише 24,55 %, у 2016 році — 28,7 %, а у 2015 році — 34,76 %. Питома вага амбулаторного лікування у 2018 р. становила 50,03 %. При випадках середньої тяжкості в перші 3 дні госпіталізовано 88,15 % хворих. У більшості осіб захворювання виявлено в стадії локальної інфекції, провідними симптомами були: мігруюча еритема, слабкість, швидка втомлюваність, біль у суглобах та м’язах, субфебрильна температура тіла. У 35,1 % випадків перебіг хвороби був легким (30,82 % — у 2017 р.; 25,18 % — у 2016 р.). У 2018 році перебіг середньої тяжкості зафіксований у 63,97 % випадків (у 2017 р. — 68,47 % і 73,64 % — у 2016 р.). Виріс відсоток тяжких форм, що реєструвалися в 0,93 % хворих (у 2017 р. — 0,71 %; 1,18 — у 2016 р.). Питома вага дорослого населення дещо відновилась і вийшла на рівень 2016 року: у 2018 р. цей показник становив 89,46 %, який десницею поступається рівню 2016 р. (89,7 %), у 2017 році — лише 87,26 %. У 2018 р. діти до одного року становили 1,01 %, діти до 4 років — 9,13%; діти дошкільного і молодшого шкільного віку — 8,82 %, діти шкільного віку — 6,18 %. Групи ризику (робітники лісових господарств, тваринники, власники присадибних ділянок) становили лише 11,49 % (15,99 % — у 2017 р.), робітники і службовці — 32,17 % (у 2017 р. — 30,41 %), а непрацюючі і пенсіонери — 50,14 % (у 2017 р. — 49,43 %; у 2016 р. — 49,14 %, у 2015 р. — 49,62 %). Як і в минулі роки, найбільший відсоток хворих на ХЛ припадає на найбільш дієздатне населення, що несе значні збитки державі. Середній вік хворих на цю хворобу становить приблизно 38,20 ± 2,97 року. Співвідношення хворих між жителями міст і жителями сільської місцевості знову зміни–лось. За даними форми 2, питома вага захворюваності жителів міст становить 82,87 % (у 2017 р. — 95,18 %), тобто захворюваність сільського населення збільшилась у 3,48 раза. Гендерний аналіз показав, що захворюваність жінок переважала захворюваність чоловіків у співвідношенні 1,68 : 1. Загалом цей показник практично не змінюється за останні два роки (у 2017 р. — 1,57 : 1; у 2016 році — 1,54 : 1). Укуси кліщів реєструються на території: природних, антропургічних й урбаністичних середовищ ХЛ у 76,01 % випадків, а не встановлено факт укусів у 23,99 %. Місця нападу іксодових кліщів на людей такі: частка у містах, на присадибних ділянках, в селах, турбазах і дачах становить 37,7 % (зменшилась порівняно з 2017 р.(43,72 %)), у сільській місцевості — 33,99 %, на природі (у лісі) — 26,35 %, решта — не встановлено. Як і у попередні роки, частина хворих зазнала нападу кліщів на інших адміністративних територіях. Так, у 2018 р. цей показник становив уже 700 випадків, що більше в 1,47 раза від попереднього року: у 2017 році — в 422 випадках, у 2016 р. — у 523, у 2015 — у 448) на території 25 областей і м. Києва. За межами України заразились хворі у 77 випадках: у Польщі (25), Чехії (17), Російській Федерації (11), Швеції (4), Німеччині й Італії (по 3), Австрії і Грузії (по 2) і по 1 випадку в Албанії, Республіці Білорусь, Болгарії, Литві, Нідерландах, Португалії, Словаччині, США, Угорщині, Швейцарії). Зменшилась частка осіб, які інфікувались на території Росії, і зросла частка — з Польщі. Лабораторно обстежено 4328 осіб, що більше ніж у 2017 р. — 2883 і у 2016 р. — 2720. Позитивний результат отримано у 80,7 % випадків, тоді як у 2017 р. — у 72,9 %. Абсолютна більшість осіб, які зазнали нападу іксодових кліщів і звернулися в медичні установи, як і у попередні роки, була скерована на консультацію до лікарів–інфекціоністів (97,82 %). У 2018 р. підставою для постановки діагнозу ХЛ були дані епіданамнезу разом із позитивними лабораторними результатами в 98,87 % (у 2017 р. — приблизно 92 %). Наявність мігруючої еритеми виявлена у 89,88 %, що близько до багаторічних середніх показників, безеритемна форма — відповідно 10,12 %. Досліджено 13 324 іксодові кліщі 7 видів (у 2017 р. — більше 11 тис.; у 2016 — більше 10 тис., а у 2015 році — більше 5 тис. екз.). Найбільше досліджено іксодові кліщі I. ricinus — 79,98 % і D. reticulatus — 13,06 %, а також D. marginatus, R. rossicus, R. sanguineus, H.punctata і Hy. marginatum. Підтверджена провідна роль I. ricinus у циркуляції борелій Бургдорфера. Серед I. ricinus борелії містили 14,61 % (17,05 % у 2017 р.; 8,09 % у 2016 р.; 27,1 % у 2015 р.) популяцій. Сумарна зараженість інших видів становила 12,28 % (у 2017 р. — 10,16 %). Знизилась частка зараженості лісового кліща, а зараженість усіх інших видів зросла. ХЛ не нова інфекція для людства, що поширилась із кінця ХХ сторіччя, а звичайне захворювання, що відомо понад 5 тисяч років (знахідка B. burgdorferi s.l. в мумії замороженої людини з Альп у 2010 р.). Згідно з книгою «Природноочаговые инфекции, передающиеся иксодовыми клещами» Э.И. Коренберга, В.Г. Помелової, Н.С. Осіна, яка вийшла друком у 2013 р.: «Ще в 1883 р. Buchwald вперше описав в Європі своєрідне ураження шкіри, назване майже через 10 років хронічним атрофічним акродер–матитом. Шведський дерматолог А. Афзеліус (A. Afzelius, 1907, 1910) назвав хронічною мігруючою еритемою (erythema chronicum migrans) ураження шкіри, яке поступово збільшується в розмірах і виникає в пацієнтів на місці прикріплення кліща (ст. 177). Нагадаємо, що тільки почервоніння будь–якої форми і кольору, що більше монети вартістю в 5 копійок і поступово збільшується у розмірах, є підставою для діагнозу ХЛ (без лабораторного підтвердження). Всі інші почервоніння, у тому числі ті, що проявляються на різних ділянках тіла і в різних формах (бублика, сосочка і тому подібне), не виключають діагнозу ХЛ, але потребують лабораторного підтвердження, бо ураження шкіри виникають також при хворобах, що передаються іксодовими кліщами вірусної, бактеріальної (в тому числі коксієльозної, рикетсіозної й інших), паразитарної природи. Передача борелій через плаценту (антитіла до IgM у новонародженого (а не в пуповинній крові) не знайдені), молоко тварин, статевим шляхом і тому подібне науково не підтверджена (https://www.cdc.gov/lyme/faq/index.html). Через плутанину в застосуванні терміну «хронічна хвороба Лайма» експерти Центру з контролю і профілактиці захворювань США не підтримують його використання (Feder et al., 2007). Щодо кількості нападу кліщів, то згідно з даними Національного інституту охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища Міністерства охорони здоров’я, добробуту та спорту Нідерландів (Голландії) в цій країні страждає від укусів іксодових кліщів від 1 до 1,3 мільйона і заражаються ХЛ у середньому 20 000–27 000 осіб на рік (https://www.rivm.nl/ziekte–van–lyme). Площа цієї країни становить 41 526 км², а України — 603 628 км², тобто більше в 14,5 раза. Вважаючи, що в південних областях Україні основний переносник ХЛ — кліщ I. ricinus з’явився у недавній історичний час і тільки продовжує експансію, гіпотетичну мінімальну кількість  нападу кліщів на осіб, які здатні передавати борелій у нашій країні, необхідно оцінювати у 3–7 –мільйонів.

Висновки. Аналіз вивчення поширення хвороби Лайма в Україні у 2018 році виявив, що більше всього хворих виявлено на території урбаністичних ландшафтів (де боротьба з безпритульними тваринами методом стерилізації призводить до збільшення кількості тварин у містах і, як наслідок, збільшення щільності I. ricinus на цих територіях) разом із можливим розширенням природних й антропургічних вогнищ. Постійне зростання постраждалих від укусів кліщів, у тому числі і заражених, свідчить про необхідність активізації та підвищення ефективності роботи із гігієнічного виховання населення щодо заходів профілактики ХЛ, широкого пропагування в засобах масової інформації заходів неспецифічної профілактики, особливо при виїзді в рекреаційні зони та на роботи на присадибні ділянки.