Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Ураження печінки при корі відомо вже довгі роки. Так, D. Gavish, Y. Kleinman, А. Morag, Т. Chajek–Shaul (1983) при обстеженні дорослих, хворих на кір в 1975 і 1981–1982 рр., ураження печінки реєстрували у 80 %. Aurélien Dinh, Victoire Fleuret, Thomas Hanslik (2013) з посиланням на різних авторів відмічають, що поширеність гепатиту при корі становила від 71 до 89 %, за даними Leibovici із співавт. — 41 %, Tishler та Abramov — 52 %. Прояви жовтяниці, максимальне збільшення печінкових трансаміназ відмічали між 5–м і 10–м днем. Гепатит частіше спостерігався у більш тяжкохворих пацієнтів. У низці випадків при коровому гепатиті розвивалась жовтяниця. Відмічена чітка кореляція між ступенем ураження печінки і виникненням вторинних бактеріальних інфекцій. Після хвороби спостерігалось повне відновлення (Gavish D., Kleinman Y., Morag A., Chajek–Shaul T., 1983). За даними L.J. Casanova–Cardiel, С. Hermida–Escobedo (1994), гепатит при корі був у 45 % хворих. У військовослужбовців, хворих на кір в 1985 р., тимчасове порушення функції печінки спостерігалося у 70 % пацієнтів, ступінь ураження корелювала з тривалістю лихоманки і розвитком ускладнень захворювання (Mouallem M., Friedman E., Pauzner R., Farfel Z., 1987). Gavish із співавт. відмічали зв’язок гепатиту із тяжкою формою кору. Відмічений зв’язок гепатиту із вторинними бактерійними ускладненнями. В той же час автори статті не відмітили кореляцію гепатиту із тяжкістю хвороби, бактеріальною інфекцією. Зроблений висновок, що гепатит слід розглядати як прояв кору, а не як ускладнення у дорослих. За даними Aurélien Dinh, Victoire Fleuret, Thomas Hanslik (2013), підвищення показників аланінамінотрансферази (АлАТ) в 1–2 рази вище від норми у хворих на кір з гепатитом реєстрували у 26 % хворих, у 3–5 разів — у 31 %, у 6–10 разів — у 16 %, в 11–15 разів — у 6 %, гіпербілірубінемію — у 4 %. Під час останньої епідемії кору, за даними Tine Grammens із співавт. (2017), у деяких випадках кору переважаючими проявами були ускладнення (гепатит, панкреатит, пневмонія, стоматит) і лише пізніше був верифікований кір. За останні три роки в Україні спостерігається підвищення рівня захворюваності на кір як серед цивільного населення, так і серед військово–службовців. Відмічаються нові особливості клінічного перебігу кору. За даними публікацій, матеріалів останніх конференцій також виявляється ураження печінки при корі.

Метою нашого дослідження було вивчення біохімічних показників при реактивному гепатиті у військовослужбовців, хворих на кір.

Матеріали та методи. З метою вивчення клініко–лабораторних проявів реактивного гепатиту при корі у військовослужбовців під час останньої епідемії кору в Україні був проведений аналіз 238 медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів із кором, які лікувались у клініці інфекційних захворювань Національного військово–медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у 2018 р.

Результати дослідження та їх обговорення. Переважно у більшості хворих, у яких кір ускладнився на реактивний гепатит, був середньотяжкий перебіг у 94,5 %, легкий — у 3,6 %, тяжкий — у 1,8 %. Середній ліжко–день у даних хворих був Ме = 13 днів (Q₂₅ = 10, Q₇₅ = 17), min = 6, max = 29 днів. Встановлено, що у 120 (50,4 %) хворих розвинулись різноманітні ускладнення. Реактивний гепатит був діагностований у 28,09 % хворих і на Ме = 2 добу (Q₂₅ = 2, Q₇₅ = 3), min = 1, max = 8 добу від дня надходження на лікування. У структурі ускладнень у хворих на кір перше місце займав реактивний гепатит — 57,5 %, гострий панкреатит — 44,2 %, пневмонія — 19,2 %, гострий міокардит — 6,7 %, кератокон’юнктивит — 7,5 %, кератит — 5 %, геморагічний кон’юнктивіт — 0,8 %, блефарокон’юнктивіт — 0,8 %, гострий синусит, гострий риносинусит, гострий фронтит, гострий гайморит — 9,2 %, гострий бронхіт — 0,8 %, тубоотит — 2,5 %, євстахїїт — 0,8 %, лихоманкова нефропатія — 0,8 %, гострий фаринготонзиліт — 0,8 %. При аналізі відсотка ускладнень кору на реактивний гепатит по місяцях 2018 р. встановлено, що частіше дане ускладнення виявлялось у березні — 42,86 %, у квітні — 28,3 %, у травні — 40 %, у червні — 46,7 %; у листопаді — 83,3 %, у грудні — 28,13 %. У хворих із реактивним гепатитом були такі показники біохімічних аналізів: рівень АлАТ в перші 1–3 дні від дня захворювання: Ме = 67,4 Од/л (Q₂₅ = 55,7, Q₇₅ = 91,2), min = 55,7, max = 91,2 Од/л, на 4–6–му дні захворювання Ме = 87 Од/л (Q₂₅ = 55,8, Q₇₅ = 127,3), min = 17,7, max = 391 Од/л, на 7–9–му дні захворювання Ме = 58,3 Од/л (Q₂₅ = 48,2, Q₇₅ = 154,1), min = 21, max = 421 Од/л, на 10–12–му дні захворювання Ме = 55,05 Од/л (Q₂₅ = 29, Q₇₅ = 113,2), min = 9,9, max = 318,5 Од/л, на 13–й день і пізніше від початку захворювання Ме = 40,8 Од/л (Q₂₅ = 25,7, Q₇₅ = 58,3), min = 7,6, max = 231 Од/л. На 13–ту добу (середній ліжко–день) у 53,3 % показники АлАТ були в межах норми, у 23,3 % — до 100 Од/л, у 23,3 % — більше 100 Од/л. Рівень аспартатамінотрансферази (АсАТ) в перші 1–3 дні від дня захворювання був такий: Ме = 89,1 Од/л (Q₂₅ = 76, Q₇₅ = 111,2), min = 72,1, max = 617 Од/л, на 4–6–й день захворювання Ме = 81,55 Од/л (Q₂₅ = 61,75, Q₇₅ = 104,55), min = 23,6, max = 264 Од/л, на 7–9–й день Ме = 81,5 Од/л (Q₂₅ = 58,6, Q₇₅ = 118,7), min = 25,1, max = 299 Од/л, на 10–12–й день захворювання Ме = 33,6 Од/л (Q₂₅ = 19,7, Q₇₅ = 79,9), min = 13,5, max = 261,4 Од/л, на 13–й день і пізніше від початку захворювання Ме = 24,95 Од/л (Q₂₅ = 18,1, Q₇₅ = 39), min = 14,7, max = 114,9 Од/л. На 13–ту добу (середній ліжко–день) у 77,1 % показники АсАТ були в межах норми, у 20 % — до 100 Од/л, у 2,9 % — більше 100 Од/л. Рівень гамма–глутамілтрансферази (ГГТ) в перші 1–3 дні від дня захворювання був такий: Ме = 81,4 Од/л (Q₂₅ = 79,3, Q₇₅ = 87,4), min = 79,3, max = 87,4 Од/л, на 4–6–й день захворювання Ме = 109,75 Од/л (Q₂₅ = 68,2, Q₇₅ = 203,8), min = 14,8, max = 402 Од/л, на 7–9–й день Ме = 107,1 Од/л (Q₂₅ = 66,3, Q₇₅ = 191,45), min = 20,6, max = 335,1 Од/л, на 10–12–й день Ме = 90,85 Од/л (Q₂₅ = 55, Q₇₅ = 144,6), min = 23, max = 223 Од/л, на 13–й день і пізніше від початку захворювання Ме = 71,75 Од/л (Q₂₅ = 45,9, Q₇₅ = 116,4), min = 16,1, max = 105,7 Од/л. Рівень лужної фосфатази в перші 1–3 дні захворювання був такий: Ме = 89,95 Од/л (Q₂₅ = 70,1, Q₇₅ = 109,8), min = 70,1, max = 109,8 Од/л, на 4–6–й день захворювання Ме = 117 Од/л (Q₂₅ = 79,2, Q₇₅ = 130,5), min = 47,3, max = 258 Од/л, на 7–9–й день Ме = 106,3 Од/л (Q₂₅ = 93,3, Q₇₅ = 141,1), min = 55,1, max = 241 Од/л, на 10–12–й день захворювання Ме = 86,3 Од/л (Q₂₅ = 64,7, Q₇₅ = 110,1), min = 53,8, max = 201 Од/л, на 13–й день і пізніше від початку захворювання Ме = 80,5 Од/л (Q₂₅ = 74,6, Q₇₅ = 115,3), min = 68,9, max = 341,7 Од/л.

Висновки. У хворих на кір, ускладнений на реактивний гепатит, у більшості спостерігався середньотяжкий перебіг. Реактивний гепатит був виявлений в перші дні після надходження на лікування і вже в перші дні після захворювання. Максимальних значень печінкові трансамінази досягали в період розпалу хвороби і протягом двох тижнів у більшості хворих приходили до норми, в той же час у 46,7 % хворих терміни нормалізації становили 3–5 тижнів. Холестатичний компонент спостерігався у більшості хворих з реактивним гепатитом. У 20,5 % обстежених хворих показники ГГТ, лужної фосфатази були більше норми в 3–10 разів, в інших — до 1,5 раза. Холестатичний синдром зберігався довше, ніж цитолітичний синдром, що слід враховувати під час диспансерного спостереження. Встановлена середня кореляція між АлАТ та АсАТ (r = 0,6), слабка кореляція між АлАТ та ГГТ (r = 0,3), сильна кореляція між ГГТ та лужною фосфатазою (r = 0,9).