Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Серед захворювань, у тому числі й інфекційних, окреме місце займають протозоози та гельмінтози, що пов’язане з різноманітною клінічною картиною. З урахуванням значної міграції населення існує ризик ввозу і не притаманних для України захворювань, з якими лікарі не зустрічались. Хворі можуть проходити тривалий шлях у діагностиці захворювань, відвідуючи різних лікарів. На даний час, незважаючи на нові методи в діагностиці, на жаль, залишаються проблеми діагностики.

Метою нашого дослідження було вивчення структури протозоозів та гельмінтозів в Україні.

Матеріали та методи. Була проведена обробка даних епідеміологічних карт розслідування випадків захворювань та звітів.

Результати дослідження та їх обговорення. У структурі даних захворювань за період 2009–2018 рр. провідне місце посідають ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз. Кількість хворих серед усього населення України коливалась: із лямбліозом — від 11 122 (2018 р.) до 32 928 (2009 р.); із дизентерійною амебою — від 4 (2018 р.) до 37 (2011 р.); криптоспори–діозом — від 10 (2014 р.) до 48 (2016 р.); малярією — від 38 (2009 р.) до 78 (2013 р.); токсоплазмозом — від 157 (2018 р.) до 1128 (2009 р.); пневмоцистозом — від 5 (2016 р.) до 33 (2010 р.); бластоцистозом — від 1505 (2009 р.) до 2232 (2017 р.); аскаридозом — від 36 076 (2018 р.) до 59 253 (2009 р.); трихоцефальозом — від 1072 (2018 р.) до 6605 (2009 р.); ентеробіозом — від 44 214 (2018 р.) до 139 997 (2009 р.); стронгілоїдозом — від 12 ( 2015 р.) до 86 (2009 р.); теніаринхозом — від 3 (2016 р.) до 34 (2010 р.); дифілоботріозом — від 1 (2016 р.) до 18 (2018 р.); дирофіляріозом — від 70 (2018 р.) до 270 (2012 р.); токсокарозом — від 155 (2009 р.) до 518 (2017 р.); опісторхозом — від 302 (2014 р.) до 624 (2009 р.). Також буди зареєстровані поодинокі випадки інших захворювань, викликаних такими збудниками: лейшманії (викликають шкірний та вісцеральний лейшманіоз), трихінели (трихінельоз), Trichostrongylus (трихостронгілоїдоз), філярії (філяріотоз), анкілостоми (анкілостомоз), Anisacis (анізакіоз), ланцетоподібні сисуни (дикроцеліоз), фасціоли (фасціольоз), легеневі сисуни (парагонімоз), шистосоми (шистосомоз), собачий цип’як (дипілідіоз), свинячій цип’як (теніоз, цистицеркоз), балантидії (балантидіаз), Pentatrichomo–nas (Trichomonas) hominis (кишковий трихомоніаз), Isospora hominis та I. belli. (ізоспороз), Sarcocystis miescheriana (саркоцистоз), стьожак широкий (спарганоз), Capillaria philippinensis (кишковий капіля–ріоз), Parastrongylus costaricensis (ангіостронгілоїдоз кишок), Parastrongylus cantonensis (еозинофільний менінгоенцефаліт), Fasciolopsis buski (фасціолопсидоз), Heterophyes heterophyes (гетерофіоз), Metagonimus yokogawai (метагонімоз). Інвазованість населення гельмінтами і найпростішими в Україні всього населення в 2017 р. найчастішою була в таких областях: Івано–Франківській — 572,88 на 100 тис. населення, Житомирській — 554,44 на 100 тис., Закарпатській — 450,68 на 100 тис., Тернопільській — 438,94 на 100 тис., Рівненській — 368,86 на 100 тис., Львівській — 287,96 на 100 тис., Одеській — 273,87 на 100 тис.; найменші показники у м. Києві — 60,81 на 100 тис. та Луганській обл. — 20,91 на 100 тис. Більша захворюваність населення на аскаридоз була в таких областях: в Івано–Франківській — 434,8 на 100 тис., Закарпатській — 270,39 на 100 тис., Житомирській — 258,93 на 100 тис., Тернопільській — 248,4 на 100 тис. Більша захворюваність населення на ентеробіоз була в таких областях: у Миколаївській — 262,31 на 100 тис., Одеській — 259,61 на 100 тис., Житомирській — 287,69 на 100 тис. Більша захворюваність населення на токсокароз була в таких областях: Рівненській — 11,28 на 100 тис., Київській — 3,36 на 100 тис., Сумській — 2,99 на 100 тис., Хмельницькій — 1,95 на 100 тис., Волинській — 1,83 на 100 тис., Івано–Франківській — 1,6 на 100 тис., Тернопільській — 1,52 на 100 тис., Миколаївській — 1,22 на 100 тис. Більша захворюваність населення на опісторхоз була в таких областях: Сумській — 24,68 на 100 тис., Полтавській — 4,79 на 100 тис. Більша захворюваність населення на ехінококоз була в таких областях: Рівненській — 0,95 на 100 тис., Одеській — 0,88 на 100 тис., Херсонській — 0,47 на 100 тис., Хмельницькій — 0,47 на 100 тис.

Висновки. Спостерігається зменшення рівня інвазованості населення на гельмінтози, що може бути пов’язане з багатьма причинами, серед яких однією з основних є погіршення діагностики, на що слід звернути особливу увагу при проведенні реформ охорони здоров’я. Практикуючим лікарям при діагностиці слід ураховувати як класичні, так і атипові прояви найбільш поширених гельмінтозів та протозоозів у їх областях.