Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Актуальність. Актуальність геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС) зумовлена відносно нечастим розпізнаванням цього захворювання, спорадичністю випадків інфекції, що закономірно знижує настороженість лікарів, відсутністю діагностичних тест–систем для ідентифікації специфічного збудника в державних і комерційних лабораторіях України. Усе це призводить до далеко не повної статистичної картини, що характеризує рівень захворюваності на ГГНС в Україні, та до відсутності контролю за віддаленими наслідками перенесеної хвороби.

Мета дослідження. Встановити спектр нозологічних одиниць, який найчастіше маскує клінічні прояви ГГНС.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 10 пацієнтів (9 чоловіків, одна жінка) віком від 24 до 42 років, серед яких 2 особи мешкали у м. Харкові, а 8 — у п’яти районах Харківської області, які межують з Харківським районом або Харковом. При обстеженні пацієнтів застосовували клініко–анамнестичні, епідеміологічні, рутинні лабораторні тести, а в одному випадку реакцію непрямої імунної флуоресценції.

Результати дослідження та їх обговорення. У 8 пацієнтів захворювання виникло в осінній період, а у двох — наприкінці травня. У всіх обстежених відмічався характерний для ГГНС епідеміологічний анамнез (контакт із гризунами, дикими та свійськими тваринами, перебування у природних ареалах (переважно в лісах)). Пацієнти на етапі первинної діагностики згідно з виставленим попереднім діагнозом сімейними лікарями та лікарями служби екстреної медичної допомоги були направлені в стаціонарні заклади різноманітного профілю — інфекційне, нефроурологічне, отоларингологічне, пульмонологічне, токсикологічне відділення, багатопрофільні заклади, відділення реанімації з такими діагнозами: лептоспіроз, гострий менінгіт, гостра респіраторна вірусна інфекція, гостра кишкова інфекція, гострий гастроентероколіт, отруєння грибами, гострий гломерулонефрит, загострення хронічного пієлонефриту, загострення хронічного гаймориту й риносинуситу, ботулізм, негоспітальна пневмонія, герпесвірусна інфекція. Найчастішими клінічними проявами в пацієнтів були головний біль, міалгії, артралгії, запаморочення, ломота в тілі, підвищення температури, зниження або відсутність апетиту, біль у поперековій ділянці спини, зменшення кількості сечі за добу або її відсутність. Зазначені симптоми в тій чи іншій комбінації спостерігалися практично в усіх пацієнтів. У кожного другого обстеженого виявляли ознаки геморагічного синдрому у вигляді геморагічної висипки на шкірі або крововиливів у склеру. З такою ж частотою пацієнти скаржилися на порушення гостроти зору у вигляді його зниження та нечіткості. Об’єктивні ознаки проявлялися гіперемією обличчя, шкіри верхньої половини грудної клітки та слизових оболонок ротоглотки, енантемою останньої, ін’єкцією судин склер, позитивним симптомом Пастернацького.

Висновки. Зважаючи на спорадичний характер захворюваності на ГГНС, у багатьох випадках її клінічне розпізнавання залишається складним завданням навіть для інфекціоністів. Значна кількість клінічних масок ГГНС зумовлює можливість стикатися з цим захворюванням лікарів багатьох спеціальностей, а залежно від домінування клінічних проявів пацієнти можуть потрапляти у стаціонари і відділення різноманітного профілю.