Международный неврологический журнал №8 (110), 2019

Вступ. Частота поширеності дитячого аутизму у сучасному суспільстві висока. Дані ООН свідчать, що 1 % населення планети страждає від аутистичних розладів. З метою вивчення етіології клінічних проявів розладів аутистичного спектра (РАС) дітей та їх взаємозв’язку з порушеннями діагностованих при параклінічних дослідженнях, оптимізації програм обстеження на етапах надання допомоги провести ретроспективний аналіз медичної документації. Матеріали та методи. Аналізу підлягала медична документація 70 дітей, які мали порушення когнітивного розвитку, експресивної, рецептивної мови та комунікації: основна група — 40 дітей з діагнозом F84 (аутизм); контрольна група — 30 дітей з порушенням когнітивного розвитку та РАС (F06). Вік: середній — 4,1 року; основна група — 4,3 року, контрольна група — 3,7 року. Результати. Електроенцефалографія (ЕЕГ) проводилася всім дітям як основної, так і контрольної групи. За результатами обстеження, у 38 хворих дітей (54,28 %) патологічні відхилення були відсутні: 55,14 % в основній групі та 53,14 % у контрольній групі. У 32 дітей (45,72 %) патологічні зміни були в межах дифузних змін біоелектричної активності головного мозку та не відрізнялися в обох групах: в основній групі — 45,06 %, у контрольній групі — 46,66 %. Усім дітям проводили магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку (Siemens Magnetom Essenza 1,5 T). У 52 хворих дітей (74,18 %) патологічні структурні зміни були відсутні та суттєво не відрізнялися: в основній групі — 75,0 %, у контрольній групі — 73,33 %. Структурні зміни, знайдені на МРТ, у більшості випадків зустрічалися у комбінації з підвищенням рівня гомоцистеїну (гіпергомоцистеїнемія), нестачею фолієвої кислоти та ціанокобаламіну (вітамінів B9 та B12). Гіпергомоцистеїнемія (рівень від 5,5 до 12,8 мкмоль/л) діагностована у 46 дітей (65,71 %,): при цьому в основній групі вона була дещо вищою — 28 дітей (70,0 %), у контрольній групі — 18 дітей (60,0 %). Лактазна недостатність діагностована в основній групі: недостатність С/С — у 26 (37,14 %), недостатність С/Т — у 38 (54,28 %), недостатність Т/Т — у 6 (8,57 %); у контрольній групі: недостатність С/С — у 23 (32,85 %), недостатність С/Т — у 36 (51,42 %), недостатність Т/Т — в 11 (15,71 %). Висновки. Специфічні ЕЕГ-зміни у дітей з РАС відсутні. За наявності пароксизмальних станів ЕЕГ доцільно проводити у режимі моніторингу. ЕЕГ-картування більш інформативне при порушенні когнітивного розвитку. У більшості дітей структурні зміни при нейровізуалізації відсутні, а діагностовані не мають специфічності та не пов’язані з клінічними проявами. Висока частота гіпергомоцистеїнемії, непереносимості глютену та лактазної недостатності свідчить про необхідність диференційованих дієтичних обмежень для дітей з РАС.