Журнал «Медицина неотложных состояний» №8(103), 2019

Вступ. Захворювання серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, інсульт, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба серця, кардіоміопатія) становлять 40 % усіх смертей у чоловіків і до 49 % усіх смертей у жінок. У середньому при гострому ішемічному інсульті (ГІІ) жінки порівняно з чоловіками мають більш виражений ступінь неврологічних порушень (зокрема, вищі оцінки за шкалою NIHSS), більш високу смертність та інвалідність, хоча це нерідко пов’язано з тим, що вони переносять інсульт у більш похилому віці, ніж чоловіки. Тому великого значення в комплексі інтенсивної терапії набувають протиішемічні заходи, зокрема застосування препаратів, що переривають вивільнення й ушкоджувальну дію вільних кисневих радикалів у жінок, хворих на ГІІ. У 2018 році в Україні розпочався випуск нового поглинача вільних радикалів ксаврону (діюча речовина — едаравон), який із 2001 року успішно призначається в Японії для лікування ГІІ та входить до Японського національного протоколу лікування ГІІ.

Мета: дослідити ефективність застосування нового нейропротекторного препарату ксаврон (едаравон) у комплексі терапії жінок, хворих на ГІІ.

Матеріали та методи. Було проведено проспективне обстеження 28 хворих жінок, які перенесли ГІІ. Діагноз ГІІ та його локалізацію верифіковано за допомогою комп’ютерної (КТ) і/або магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку. Хворих розподілили на дві групи, які не відрізнялися між собою за основними характеристиками й проведеним лікуванням. Проте хворим першої групи (n = 18) призначали ксаврон (30 мг едаравону) двічі на добу. У групі контролю (n = 10) препарати з нейропротективною дією не використовували. Як критерії ефективності церебропротекторної терапії оцінювалися: рівень свідомості за шкалою коми Глазго (ШКГ) і шкалою FOUR, кількість балів за шкалою NIHSS, індекс Бартел, рівень нейронспецифічної єнолази (NSE); показники церебральної оксиметрії (rSO₂). Зазначені параметри визначалися в пацієнтів протягом усього періоду лікування, наприкінці лікування проводили контрольне нейровізуалізаційне дослідження (КТ або МРТ).

Результати. Аналіз оцінок за ШКГ показав наявність позитивної динаміки в жінок без суттєвої статистичної різниці між групами (p > 0,05). Проте аналіз оцінок за шкалою FOUR показав, що в групі ксаврону починаючи з 5-ї доби рівень свідомості відновлювався більш швидко, ніж у групі контролю. Так, до 9–10 днів лікування різниця між першою групою і контролем стала вірогідною (p < 0,05). На 3-ю добу лікування в жінок контрольної групи рівень NSE зріс у 10 разів (з 9,2 до 96,4 нг/мл). У подальшому спостерігалося швидке зниження рівня NSE, який в основній групі хворих до 10-ї доби лікування нормалізувався, а в контрольній групі до 10-го дня лікування не досяг референтних значень (p < 0,05).

Висновки. Введення ксаврону (едаравону) у жінок, хворих на ГІІ, виявилося вірогідно ефективним за показниками неврологічного статусу (рівень свідомості за шкалою FOUR) і динамікою рівнів неврологічних маркерів (NSE). Потрібні подальші дослідження для з’ясування ролі ксаврону (едаравону) в комплексі інтенсивної терапії ГІІ.