Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Актуальність. Діарея мандрівників — інфекційна хвороба, пов’язана з подорожами. Рівень захворюваності коливається від 30 до 70 % і залежить від пункту призначення та сезонності. В Україні особливу групу становлять іноземці, які тимчасово або постійно проживають на території, здійснюють періодичні поїздки в країну походження та імунітет яких проти ендемічних захворювань на їх батьківщині перебільшується.

Мета — вивчення етіологічного спектра можливих патогенів, що викликають діарею мандрівників.

Матеріали та методи. Нами були досліджені іноземні інтернет-ресурси.

Результати. Епідеміологія та клінічні особливості діареї мандрівників вперше були описані в 1963 році. Серед етіологічної різноманітності збудників бактерії виходять на перший план. Значна частина припадає на ентеротоксигенні штами E. coli, менша — Campylobacter jejuni, Shigells spp. i Salmonella spp. Усе частіше обговорюються види Aeromonas, нещодавно виявлені Acrobacter, Larobacter, Bacteroides fragilis як потенційні причини діареї мандрівників. Невиправдане використання антибіотиків при гострій кишковій інфекції, а також хіміопрофілактика малярії можуть послужити фактором розвитку діареї, асоційованої з Clostridium difficile. Це особливо важливо враховувати в пацієнтів із діареєю, несприйнятливою до кількох курсів емпіричної антибіотикотерапії. Giardia intestinalis — найбільш частий патоген, що викликає діарею мандрівника. Без лікування симптоми зберігаються місяцями навіть в імунокомпетентних осіб і призводять до ускладнень. Іншими рідкісними причинами можуть бути Cryptosporidium parvum, Entamoeba histolica, Microsporidia i Cystoisospora. Паразитарна інвазія найчастіше діагностується в мандрівників, які повертаються, що обумовлене більш тривалим інкубаційним періодом, а також призначенням антибіотиків. Рота- та норовіруси виступають рідкісним фактором,однак останні були причиною спалаху на круїзних судах. Оскільки E.coli-штам O157:H7 рідко виявляють у пацієнтів, ризик розвитку гемолітикоуремічного синдрому невисокий. Інші ускладнення включають синдром Гієна — Барре, після ентериту, викликаного Campylobacter, — псевдомембранозний коліт, синдром подразливого кишечника та інші.

Висновки. Таким чином, терапія діареї мандрівників повинна враховувати етіологічний спектр для запобігання розвитку персистуючої діареї та постінфекційних ускладнень у пацієнтів. Cімейні лікарі повинні мати більшу настороженість щодо таких пацієнтів, в усіх пацієнтів із діареєю має бути ретельно зібраний анамнез і проведена відповідна діагностика.