Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №2, 2020

Актуальність. Вітряна віспа (ВВ) — одна з найбільш поширених інфекційних хвороб дитячого віку. Неврологічні ураження займають провідне місце в структурі ускладнень ВВ, їх частота коливається на рівні 5–30 %. Ураження нервової системи при даній інфекції може бути обумовлене безпосередньою прямою дією вірусу на клітини нервової системи, за рахунок імуноопосередкованих механізмів, а також внаслідок приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Незважаючи на високу частоту неврологічних ускладнень ВВ, до цього часу залишається неузгодженою тактика щодо їх раціональної діагностики та лікування. 

Мета. Вивчити клінічні особливості неврологічних ускладнень у дітей з вітряною віспою.

Матеріали та методи. Ретроспективне обсерваційне дослідження випадків вітряної віспи, ускладненої неврологічними проявами. Дослідження включало пацієнтів із вітряною віспою, які проходили стаціонарне лікування у клініці кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця — Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні (КМДКІЛ) у 2018–2019 рр. Методи дослідження: клінічні, статистичні. 

Результати та обговорення. За період 2018–2019 рр. у КМДКІЛ проходили лікування 27 дітей із ВВ, ускладненою неврологічними порушеннями, що становило 10,2 % від загальної кількості хворих на вітряну віспу, які були госпіталізовані з приводу вітряної віспи впродовж цього періоду часу. У всіх пацієнтів неврологічна симптоматика виникала гостро та співпадала в часі з перебігом вітряної віспи. У жодного пацієнта не було даних про наявність супутньої неврологічної патології. Жоден пацієнт, залучений до даного спостереження, не був щеплений від вітряної віспи в минулому та не отримував специфічну хіміопрофілактику захворювання. У віковій структурі неврологічні ускладнення частіше спостерігались у дітей віком від 3 до 12 років (85,2 %), у віковій групі до 3 років було 3 пацієнти, старше 12 років — 1 пацієнт. Медіана віку хворих з ускладненим неврологічними симптомами перебігом ВВ становила 6,5 ± 4,3 року. У гендерній структурі хворих з неврологічними ускладненнями переважали хлопчики — 19 хворих (70 %). У дітей, які були включені до нашого спостереження, серед неврологічних спостерігались симптоми мозочкової атаксії та судомний синдром. У структурі порушень превалювала мозочкова атаксія, яка відмічалась у 70 % випадків (19 хворих). Судомний синдром спостерігався у 8 хворих. У тому числі у 5 пацієнтів був встановлений діагноз енцефалічної реакції, в інших 3 хворих — судоми фебрильного характеру. У 22,2 % хворих (6 дітей), які мали ускладнений перебіг з неврологічними проявами, в анамнезі спостерігалась супутня патологія у вигляді синдрому Дауна (1 хворий), лактазної недостатності (1 хворий), функціонального порушення сфінктера Одді (1 пацієнт) та астенічного синдрому (3 хворих). Симптоми гострої мозочкової атаксії у наших пацієнтів з’являлись з 6-го по 12-й день від початку вітряної віспи. Середній термін прояву неврологічних ускладнень у хворих із ВВ становив 5,3 ± 1,2 дня від початку захворювання. Клінічні прояви в усіх випадках були типові для ураження мозочкових структур. Зокрема, у 19 випадках були наявні симптоми загальмованості, порушення виконання координаційних проб і дисметрії, у 17 хворих відмічався тремор і порушення мови, ністагм — в 11 пацієнтів, зниження сухожильних рефлексів — у 9 хворих. У жодного пацієнта, який був залучений до спостереження, не відмічалось порушення вітальних функцій та не виникало показань до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. У всіх хворих спостерігався сприятливий перебіг з повним одужанням упродовж 2–3 тижнів. Середній термін перебування в стаціонарі у дітей з вітряною віспою, ускладненою неврологічними проявами, становив 9,80 ± 1,32 дня. Для додаткового обстеження у дітей з неврологічними ускладненнями ВВ проводилось дослідження спинномозкової рідини та магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку. МРТ проводилась у 12 хворих (44,4 %). Зміни в картині МРТ включали розширення периваскулярних просторів і помірні запальні зміни в паренхімі головного мозку. Люмбальна пункція була проведена у 15 хворих (55,5 %). У 3 з 15 обстежених (20 %) у лікворограмі виявлено підвищення рівня лейкоцитів з незначним лімфоцитарним плеоцитозом (до 100 клітин/мкл) на фоні нормального вмісту білка. У 12 випадках зміни в лікворі були відсутні. На момент виписки зі стаціонару повне одужання відмічалось у 22 пацієнтів (81,5 %). У 5 хворих (19 %) упродовж стаціонарного лікування спостерігалось значне покращення стану, але на час виписки зберігалась незначна мозкова дисфункція.

Висновки. Вітряна віспа у дітей часто ускладнюється неврологічними симптомами. Серед неврологічних ускладнень домінують прояви мозочкової атаксії, що виникають на 5–10-й день від початку захворювання та мають сприятливий перебіг з повним відновленням. Виявлені зміни в лікворограмі й результати МРТ-дослідження свідчать про можливе органічне ураження паренхіми головного мозку і потребують додаткових досліджень з метою вивчення механізму неврологічних ускладнень при вітряній віспі.