Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №2, 2020

Актуальність. Інфекційні діареї у дітей раннього віку іноді ускладнюються гемолітико-уремічним синдромом (ГУС). ГУС являє собою серйозну проблему педіатрії та дитячої нефрології, тому що є однією з причин розвитку у дітей ниркової недостатності з потенціальною трансформацією в хронічну хворобу нирок в подальшому.

Мета. Продемонструвати особливості перебігу гемолітико-уремічного синдрому у дітей раннього віку з інфекційною діареєю.

Матеріали та методи. Нами проведений ретроспективний аналіз клініко-лабораторних особливостей перебігу ГУС у двох дітей, які отримували лікування на етапах дитячого кишкового відділення КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» (ОІКЛ) Запорізької ОДА та нефрологічного відділення КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР у 2019 р. Визначення етіології захворювання проводилося класичним бактеріологічним методом, за допомогою швидких тестів встановлена наявність антигену ротавірусу у фекаліях.

Результати та обговорення. Дитина Б., хлопчик 1 року 11 місяців, госпіталізований до дитячого інфекційного відділення ОІКЛ 21.05.2019 р. з діагнозом «ротавірусна інфекція, гемоколіт». Патогенні кишкові збудники у калі не виявлені. Мав місце гострий початок хвороби з появи рідких випорожнень до 4 разів на добу з подальшим збільшенням частоти випорожнень до 10–15, а на 3-тю добу в калі з’явились прожилки крові. При огляді стан дитини тяжкий, млявий, шкіра чиста, бліда, тепла, тургор різко знижений, губи блідо-рожеві, сухі, язик обкладений, сухий. Живіт запалий, м’який, безболісний при пальпації, гуркотить. Випорожнення рідкі з прожилками крові та слизу. Діурез знижений. В аналізах крові анемія легкого ступеня (еритроцити — 4,0 × 1012/л, гемоглобін (Hb) — 106 г/л; на другий день: еритроцити — 3,48 × 1012/л, Hb — 91 г/л), лейкоцитоз — 19,4 × × 109/л, тромбоцитопенія — 156 × 109/л; креатинін — 119 мкмоль/л, сечовина — 11,09 ммоль/л, К+ — 4,6 ммоль/л, Na+ — 133,6 ммоль/л, протромбіновий індекс — 93,4 %. Незважаючи на проведення регідратаційної терапії глюкозо-сольовими розчинами, на другий день відмічено тромбоцитопенію (89 × 109/л), підвищення рівня креатиніну (248 мкмоль/л), сечовини (20,3 ммоль/л), зростання вмісту білка в сечі (6,6 г/л). Діурез на 5-ту добу — 200 мл. Отже, за час спостереження в ОІКЛ на фоні гемоколіту та зневоднення у дитини розвинулись тромбоцитопенія та гостра ниркова недостатність як прояви ГУС. Дитина була переведена до реанімаційного відділення багатопрофільної лікарні для проведення гемодіалізу. При ультразвуковому дослідженні 22.05.2019 р.: дифузні зміни нирок. За період лікування в реанімаційному відділенні в загальному аналізі крові на 4–5-ту добу відмічалось різке зниження кількості еритроцитів (до 2,2 × 1012/л), гемоглобіну (65 г/л) та тромбоцитів (20 × 109/л). Найвищі показники креатиніну та сечовини були на 10-ту добу проведення гемодіалізу (371 та 34 ммоль/л відповідно). За період перебування хворому було проведено 17 гемодіалізів, плазмоперфузія — 4 рази, трансфузія відмитих еритроцитів — 5 разів. Хворий був виписаний на 56-й день лікування з діагнозом «гемолітико-уремічний синдром, типова форма, Д+, тяжкий перебіг, гостра ниркова недостатність, вторинна артеріальна гіпертензія. Реконвалесцент гострої кишкової інфекції, ротавірусної етіології». Наступний випадок: дитина К., 1 рік 8 міс., госпіталізована до дитячого інфекційного відділення ОІКЛ 17.04.2019 р. з діагнозом «гостра кишкова інфекція невстановленої етіології, гемоколіт». Із анамнезу хвороби: підвищення температури тіла до 38,5 °С упродовж 4 діб, на 4-ту добу температура тіла нормалізувалась, але з’явились рідкі випорожнення з домішками слизу та крові до 10 раз на добу. При огляді стан дитини середньої тяжкості за рахунок ендотоксикозу, млявий, шкіра бліда, волога, тепла, тургор збережений, губи рожеві, вологі, язик обкладений, вологий. Живіт не здутий, м’який, доступний глибокій пальпації, не чутливий. Сигма не спазмована. Випорожнення рідкі з прожилками крові та слизу. Діурез знижений. Загальний аналіз крові: еритроцити — 4,03 × 1012/л, Hb — 117 г/л, лейкоцити — 5,1 × 109/л, швидкість осідання еритроцитів — 13 мм/г, тромбоцити — 180 × 109/л, с/я — 26 %, лімфоцити — 62 %, М — 9 %. При проведенні вірусологічного та бактеріологічного дослідження калу патогеної флори і ротавірусу не було виявлено. На 6-ту добу лікування у зв’язку із збереженням гемоколіту та діареєю була запідозрена гостра хірургічна патологія, дитина переведена до хірургічного відділення багатопрофільної лікарні. При ультразвуковому дослідженні нирок — без особливостей, рідини у перикарді та черевній порожнині немає. Рентгенографія органів грудної клітки від 23.04.2019 р.: гостра правобічна пневмонія (S2), субателектаз S2, паракостальний плеврит справа. Артеріальна гіпертензія — 125/85–135/100 мм рт.ст., анурія, що тривала 11 діб. За час перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії проведено 14 сеансів гемодіалізу, 4 переливання еритроцитарної маси та плазми. Креатин та сечовина — 273 мкмоль/л та 12,7 ммоль/л відповідно, на 3-тю добу тромбоцити знизились до 80 × 109/л, на 6-ту добу зниження гемоглобіну до 90 г/л. Після проведеного лікування хворий був виписаний на 51-й день з діагнозом «гемолітико-уремічний синдром, типова форма, Д+, тяжкий перебіг, гостра ниркова недостатність, вторинна артеріальна гіпертензія».

Висновки. Продемонстровані випадки гемолітико-уремічного синдрому у дітей раннього віку з інфекційною діареєю при тяжкому перебігу вірусно-бактеріальних інфекцій з синдромом гемоколіту. З метою ранньої діагностики гемолітико-уремічного синдрому при динамічному спостереженні за пацієнтами з гемоколітом слід обов’язково контролювати рівень тромбоцитів, сечовини і креатиніну крові.