Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №2, 2020
Вернуться к номеру
Сучасний погляд на Clostridium difficile-інфекцію в дітей
Авторы: Радутна О.А., Кизима Н.В.
Запорізький державний медичний університет , м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Протягом останнього десятиліття у всьому світі спостерігається підвищення захворюваності, тяжкості перебігу та смертності від Clostridium difficile-инфекцїї. Раніше інфекція Clostridium difficile була відома як антибіотикасоційована, нозокоміальна, яка частіше спостерігалася в пацієнтів похилого віку. Однак останнім часом реєструється збільшення випадків Clostridium difficile-інфекції в дітей. За даними сучасних досліджень, підвищення захворюваності та смертності від клостридіальної інфекції пов’язано з появою нових високовірулентних штамів Clostridium difficile. Виявилося, що існує гіпервірулентний штам Clostridium difficilе, ідентифікований як North American pulsed-field type 1 (NАР1), риботип 027, який здатний продукувати в декілька разів більше токсинів А і В порівняно з контрольним штамом, також він продукує додатковий подвійний (бінарний) токсин. Крім перерахованих факторів вірулентності, штам характеризується підвищеною резистентністю до антимікробних препаратів. Ці штами виявлялися і у хворих, які не отримували антибактеріальної терапії протягом останніх 6 місяців, що дозволило ввести нове поняття community-associated Clostridium difficile-infection, тобто інфекція Clostridium difficile, поширена в суспільстві. У сучасній клініці, особливо педіатричній, до сьогодні клінічні особливості Clostridium difficile-інфекції вивчені недостатньо. Відомо, що вони характеризуються різними проявами від безсимптомного носійства, легкої діареї до тяжких форм захворювання (псевдомембранозного коліту, ускладненого токсичним мегаколоном, перфорацією кишечника, сепсисом) із високою летальністю. Серйозну проблему становить рецидивуючий перебіг інфекції, що спостерігається в 10–30 % випадків. Діагностика Clostridium difficile-асоційованих хвороб грунтується на комплексній оцінці анамнестичних, клінічних та лабораторних даних. Провідну роль у встановленні діагнозу інфекції Clostridium difficile відіграють специфічні лабораторні методи дослідження з виявлення самого збудника та його токсинів. Найбільшого поширення останнім часом отримав метод імуноферментного аналізу (ІФА-метод), заснований на визначенні у випорожненнях токсинів збудника. Чутливість цього методу становить 75–95 %, специфічність — 83–98 %.
Мета: встановити частоту, основні фактори ризику виникнення в дітей, які отримують антибіотикотерапію, кишкових ускладнень, у тому числі обумовлених Clostridium difficile-інфекцією.
Матеріали та методи. Було обстежено 84 дитини від 1 до 17 років із гострими соматичними захворюваннями, які отримували антибіотики. Обстеження дітей включали загальноклінічні, біохімічні, бактеріологічні, імуноферментні, інструментальні методи дослідження. За допомогою імуноферментного методу визначали наявність токсинів А і В Clostridium difficile у випорожненнях хворих, що давало можливість встановити факт активної клостридіальної інфекції.
Результати та обговорення. За результатами проведеного обстеження встановлено, що найбільш частим кишковим ускладненням антибіотикотерапії була гостра діарея, яка спостерігалась у 21 (25 %) хворої дитини, з них у 16 (76 %) хворих виявлялись токсини Clostridium difficile у випорожненнях. Ризик розвитку кишечного клостридіозу збільшувався в дітей, які отримували тривалу та/або комбіновану антибіотикотерапію. У хворих дітей, окрім діареї, найбільш частими симптомами були абдомінальний біль, лихоманка, ексикоз, метеоризм. Аналіз копрологічних досліджень виявив показники запального процесу («прихована» кров, лейкоцити, слиз), а також ознаки порушення травлення і всмоктування вуглеводів та ліпідів, що є маркерами тяжкого перебігу інфекції.
Висновки. Головним етіологічним чинником антибіотикасоційованої діареї є Clostridium difficile-інфекція. Основними факторами ризику розвитку діареї, обумовленої клостридіальною інфекцією, є комбінована та/або тривала антибіотикотерапія. За клінічною симптоматикою діти з кишковою інфекцією Clostridium difficile здебільшого мали ознаки ентероколіту та коліту. Аналіз копрологічного дослідження в цих дітей виявив виражені запальні зміни та ознаки порушення травлення і всмоктування вуглеводів і ліпідів.