Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Виявлення метало-бета-лактамаз серед неферментуючих грамнегативних бактерій, виділених від стаціонарних хворих на гнійно-запальні захворювання з різних регіонів України
Авторы: Вишнякова Г.В., Покас О.В.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМНУ», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Неферментуючі грамнегативні бактерії (НФГНБ), такі як Pseudomonas, Acinetobacter, залишаються найбільш значущими збудниками нозокоміальних інфекцій. Однією з найбільш значущих проблем терапії цих інфекцій є глобальний ріст стійкості до карбапенемів, пов’язаний з поширеністю штамів, продукуючих метало-бета-лактамази (MβL).
Мета. Провести моніторинг поширеності метало-бета-лактамаз серед множинностійких НФГНБ, виділених від стаціонарних хворих на гнійно-запальні захворювання з різних регіонів України.
Матеріали та методи. Досліджено 224 штами, виділених від стаціонарних хворих на гнійно-запальні захворювання з різних регіонів України. З досліджених ізолятів 176 штамів були виділені з ран, 48 — з крові. Інтерпретацію результатів дослідження антибіотикочутливості проводили згідно з рекомендаціями EUCAST. Аналіз антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів проводили за допомогою комп’ютерної програми WHO-NET 5.6.
Результати та обговорення. Встановлено, що 58,3 ± 10,1 % штамів P.aeruginosa та 55,5 ± 8,3 % штамів A.baumannii продукують MβL. Проаналізована чутливість до антибіотиків MβL-продукуючих штамів порівняно зі штамами без цих ферментів. Встановлено, що штами P.aeruginosa непродуценти MβL проявляли низьку чутливість до аміноглікозидних антибіотиків (від 20,0 ± 12,6 % до 30,0 ± 14,5 % чутливих штамів), більшу ефективність проявляв нетилміцин, ніж амікацин і гентаміцин. З фторхінолонів більш активним був левофлоксацин (40,0 ± 15,5 %), ніж ципрофлоксацин (20,0 ± 12,6 %), але без вірогідної різниці за даними показниками. До цефалоспоринів усі штами були резистентними. Піперацилін/тазобактам був активним у 20,0 ± 12,6 % випадків. Найвищу активність відносно до даних штамів проявляв іміпенем — 50,0 ± 15,8 % чутливих штамів. Дещо меншою, але без вірогідної різниці, була чутливість до меропенему — 40,0 ± 15,5 % чутливих штамів. Група штамів P.aeruginosa, що визначені як продуценти MβL, були резистентними до карбапенемів, фторхінолонів, цефалоспоринів. З аміноглікозидних антибіотиків найбільш активним був гентаміцин, найменш активним — амікацин: 21,4 ± 11,0 % та 7,1 ± 6,9 % чутливих штамів відповідно. Таку ж чутливість, як і до амікацину, проявляли штами і до піперациліну/тазобактаму. Штами A.baumannii непродуценти MβL були стійкими до цефепіму, до цефтазидиму — 25,0 ± 10,8 % чутливих штамів. Низька активність до фторхінолонів — від 6,2 ± 6,0 % до 15,4 ± 9,0 %. Чутливість до аміноглікозидних антибіотиків — від 37,5 ± 12,1 % до 50,0 ± 12,5 %. Найбільшу активність проявляв нетилміцин, ніж гентаміцин та амікацин, але без вірогідної різниці за даними показниками. Крім того, частка штамів даної групи залишалась чутливою до карбапенемів: 43,8 ± 12,4 % — до іміпенему, 56,2 ± 12,4 % — до меропенему. В той же час чутливість у групі продуцентів MβL до нетилміцину була меншою (р < 0,05) і становила 10,0 ± 6,7 % чутливих штамів, до амікацину не виявлено чутливих штамів. До фторхінолонів, цефалоспоринів, карбапенемів усі штами даної групи були резистентними.
Висновки. Продукція штамами НФГНБ MβL значно підвищує рівень резистентності до антибіотиків і фактично є маркером панрезистентності для даної групи мікроорганізмів. Тому для вчасного прийняття рішення щодо вибору стратегії антибіотикотерапії на сьогодні особливо важливим залишається питання вчасного виявлення штамів-продуцентів MβL та регулярного моніторингу їх поширення на території України.