Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Визначення вмісту аміаку у сироватці крові хворих на туберкульоз легень залежно від клінічної форми
Авторы: Галан І.О., Процюк Р.Г., Омельчук С.Т., Петренко В.І., Галан О.В., Норейко С.Б., Потайчук В.І., Бєгоулєв О.Є., Бондаренко Я.В., Стополянський О.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Туберкульоз (ТБ) є гострою й актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, але й в усьому світі. Попри тенденцію щодо зниження показників захворюваності на ТБ та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація в Україні все ще залишається складною. Рання діагностика, ефективне лікування хворих на ТБ — це найважливіший елемент первинної профілактики захворювання, який забезпечує переривання ланцюга передачі туберкульозної інфекції. ТБ викликає швидке виснаження енергетичних і пластичних запасів організму. У комплексі порушень обмінних процесів особливе значення належить білковому обміну (БО). Об’єктивно відображають стан метаболічного балансу концентрація та динамічна рівновага амінокислот сироватки крові, а також вміст аміаку. Існує зв’язок між проявами вираженості симптомів інтоксикації, поширеністю специфічного процесу в легенях та глибиною порушень БО. У хворих на ТБ порушення БО може проявлятися підвищеним вмістом у сироватці крові та порушенням знешкодження аміаку, який утворюється у результаті дезамінування амінокислот. Основним джерелом утворення аміаку є метаболізм амінокислот. Він один із кінцевих продуктів розпаду білків в органах і тканинах та азотистого обміну в організмі людини та є високотоксичним з’єднанням. З органів і тканин аміак транспортується у печінку і нирки. У печінці він знешкоджується шляхом синтезу сечовини.
Мета дослідження. Вивчити вміст аміаку у сироватці крові хворих на ТБ залежно від клінічної форми.
Матеріали та методи. Обстежено 102 хворих на ТБ (79 (77,5 %) чоловіків і 23 (22,5 %) жінки), які були розподілені залежно від клінічної форми ТБ на 3 підгрупи: вогнищевий ТБ — 11 (10,8 %), інфільтративний ТБ — 67 (65,7 %), дисемінований ТБ — 24 (23,5 %) усіх досліджуваних пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 39,3 ± 2,2 року. До контрольної групи ввійшли 30 практично здорових осіб співставимого віку та статі. Для визначення вмісту аміаку в сироватці крові застосовувався метод іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії. Результати та обговорення. Отримані результати досліджень об’єктивно відображають стан метаболічного дисбалансу та переконливо свідчать про те, що у всіх хворих на ТБ, незалежно від клінічної форми, до початку лікування є порушення БО, яке проявляється підвищеним вмістом аміаку в сироватці крові. У хворих на вогнищевий ТБ відмічається невірогідне (р > 0,05) підвищення рівня аміаку на 28 % (до 0,9 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові) порівняно із здоровими особами (0,7 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові). У пацієнтів з інфільтративним ТБ спостерігається вірогідне (р < 0,001) підвищення вмісту аміаку в 2,1 раза (до 1,5 ± 0,1 мг в 100 мл сироватки крові), а у хворих на дисемінований ТБ цей показник вірогідно (р < 0,001) вищий у 2,7 раза (до 1,9 ± 0,2 мг в 100 мл сироватки крові), ніж у здорових осіб. При порівнянні вмісту аміаку у сироватці крові у хворих на ТБ легень залежно від клінічної форми (вогнищевий, інфільтративний, дисемінований) виявлені певні особливості: у хворих на вогнищевий ТБ концентрація аміаку вірогідно (р < 0,001) нижча на 40 % (1,7 раза), ніж у хворих на інфільтративний, та на 52,6 % (2,1 раза), ніж у хворих на дисемінований ТБ. У хворих на інфільтративний і дисемінований ТБ вміст аміаку в сироватці крові вірогідно не відрізнявся, але у хворих на дисемінований він був на 27 % (1,3 раза) вищий. Такі результати вказують на те, що у хворих на інфільтративний і дисемінований ТБ спостерігаються глибокі та виражені порушення БО. Це пов’язано з вираженими явищами інтоксикації, поширеним туберкульозним процесом в легенях та глибокими порушеннями БО (масивний розпад білків).
Висновки. Виявлені нами порушення вмісту аміаку у сироватці крові хворих на ТБ до початку лікування залежно від клінічної форми та порівняно із здоровими особами є підставою для подальших досліджень для визначення впливу антимікобактеріальної терапії на порушення БО та вибору ефективного способу їх корекції, з метою підвищення ефективності лікування.