Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Деякі особливості уражень центральної й периферичної нервової системи у дорослих, хворих на кір
Авторы: Голуб А.П.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Кір вважають лідером серед респіраторної групи інфекцій і відносять до надзвичайно контагіозних і небезпечних інфекційних хвороб. Відомо, що кір перш за все небезпечний розвитком ускладнень хвороби, які можуть призводити до летальних випадків, особливо за наявності пневмонії або ураження різни відділів нервової системи (НС). До тяжких ускладнень кору відносять також ураження центральної та периферичної нервової системи: енцефаліти, менінгоенцефаліти (МЕ), менінгоенцефаломієлополірадикулоневрити (МЕМПРН). Відомо, що енцефаліти у дорослих, хворих на кір, розвиваються у 0,5–1 з 1000 випадків кору. Метою даної роботи було вивчення особливостей перебігу уражень центральної та периферичної нервової системи у дорослих, хворих на кір.
Матеріали та методи. На базі кафедри інфекційних хвороб НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, у період 2006–2018 рр. проліковано 28 дорослих хворих на кір із ураженням НС. Діагноз був встановлений з урахуванням характерної клінічної картини захворювання та підтверджений визначенням анти-IgM до вірусу кору методом імуноферментного аналізу у сироватці крові. Результати та обговорення. Хворі з ураження НС були віком 18–56 років, чоловіків — 16 (57,14 %), жінок — 12 (42,86 %). Встановлено, що ураження НС розвивалось на 4–9-ту добу від початку кору. Найбільша кількість хворих припадала на 6-ту — 7-му добу — 15 (53,57 %). На 10–11-ту добу зареєстровано тільки у 3 (10,71 %). У 12 хворих у періоді висипань менінгеальні симптоми були виявлені в усіх хворих, у 7 на тлі інтоксикаційного синдрому спостерігались менінгеальні знаки, але у лікворограмі патологічні зміни були відсутні. Ускладнення з боку НС частіше дебютували як порушення свідомості, що виникали у хворих на кір вдома, це було приводом для їх госпіталізації до лікарні. Психомоторне збудження спостерігалось у 6 (21,43 %) хворих, делірій — в 1 (3,57 %), сопор — у 5 (17,85 %), кома — в 1 (3,57 %), у 9 (32,14 %) — ознаки набряку головного мозку: генералізовані клоніко-тонічні судоми (рис. 1).
/71.jpg)
В 11 (39,3 %) хворих, окрім менінгеального синдрому, були симптоми вогнищевого ураження речовини головного мозку. У 5 хворих визначались асиметрія носогубної складки, девіація язика — у 12, ністагм — в 11, птоз — у 6, очнорухові розлади — у 3. При проведені спинномозкової пункції відмічені ознаки вираженої лікворної гіпертензії, у 21 хворого — лімфоцитарний плеоцитоз (14–250 клітин в 1 мл). У 5 хворих із МЕ та 2 з МЕМПРН виявлено підвищений вміст білка в лікворі (0,165–0,99 г/л), рівень глюкози — у межах норми. На тлі лікування всі хворі одужали, летальні випадки не зареєстровані.
Висновки. 1. У дорослих, хворих на кір, ураження НС коливається від менінгізму, менінгоенцефаліту до розвитку у тяжких випадках менінгоенцефалополірадикулоневриту. 2. Найчастіше (у 15 (53,57 %) хворих) ураження НС реєструвались на 6-ту — 7-му добу хвороби, тобто у періоді висипань, та клінічно характеризувались наявністю в усіх хворих менінгеального синдрому, при тяжкому перебігу наявні порушенням свідомості та вогнищева симптоматика. 3. Вираженість запального процесу у лікворі коливалась від 14 до 250 клітин в 1 мл, переважно за рахунок лімфоцитів. Таким чином, за наявності постійного тривалого головного болю та/або менінгіального симптомокоплексу у хворого на кір необхідно обов’язково проводити діагностично-лікувальну люмбальну пункцію для виключення уражень нервової системи.