Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020

Актуальність. Інфекційна захворюваність населення залишається важливою проблемою в цілому для нашої країни, зокрема для Рівненської області. З деяких інфекційних хвороб відзначається незадовільна епідемічна ситуація.

Мета: провести аналіз епідемічної ситуації з актуальних інфекцій у Рівненській області, насамперед, з гострих кишкових інфекцій, сальмонельозу, а також захворюваності населення на кір та інші інфекційні хвороби. Провівши аналіз, ми запропонувати відповідні заходи.

Матеріали та методи. Були застосовані методи епідеміологічного аналізу з використанням статистичних звітних даних про інфекційну захворюваність у Рівненській області за 2018 і 2019 роки.

Результати та обговорення. Минулого, 2019, року в Рівненській області продовжувала зростати захворюваність на сальмонельоз, зростання відбулося на 33,4 % порівняно з 2018 р., усього зареєстровано 431 випадок (37,2 випадка на 100 тис. населення). Відомо, що на сальмонельоз люди хворіють в основному після вживання неякісної контамінованої збудниками їжі. Це найчастіше курячі яйця, яловичина, телятина. З усього видно, що після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, епідемічна ситуація із сальмонельозною інфекцією суттєво погіршилась, а створена служба Держпродспоживнагляду (на основі ветеринарної служби) не забезпечує належного нагляду за сальмонельозом, і захворюваність на сальмонельоз зростає. Фактично відсутній контроль за підприємствами громадського харчування і торгівлі та іншими об’єктами підвищеного епідемічного ризику та як наслідок — в області у 2019 р. також реєструвалась висока захворюваність на ентероколіти невстановленої етіології (73,9 — зростання порівняно з 2018 р. на 1,87 %). У 2019 р. у Рівненській області, як і в цілому в країні, продовжувалась епідемія кору, зокрема за минулий рік в області зареєстровано 3979 випадків, що становило 343,1 випадка на 100 тис. населення, порівняно з 2018 р. захворюваність зросла на 32,6 %. Що стосується захворюваності на кір, то відомо, що вона виникла внаслідок того, що за останні роки в країні не надавалося достатньої уваги імунопрофілактиці і не закуповувалась необхідна кількість вакцини, наслідком чого залишалась велика кількість не щеплених проти кору дітей і дорослого населення, що й призвело до епідемії коревої інфекції в країні. Поширенню захворюваності на кір сприяло значною мірою те, що лікарі сімейної медицини практично не виходять для обслуговування викликів на дому, а пропонують пацієнтам відвідування поліклініки. Тому своєчасне виявлення хворих не забезпечене, під час відвідування поліклініки продовжується поширення інфекції. Загалом, у процесі проведення медичної реформи питанням профілактики і виявлення інфекційних хворих не надається належної уваги. У 2019 р. в Рівненській області на 17,8 % заросла захворюваність на хронічні вірусні гепатити, показник становив 10,3 випадка на 100 тис. населення. Найбільшу питому вагу серед випадків хронічного гепатиту має вірусний гепатит С, який своєчасно не виявляється на стадії гострого захворювання з відомими наслідками. Після виникнення у Китаї в грудні 2019 р. нової коронавірусної інфекції почалось її занесення в інші країни. Зрозуміло, що вірус буде занесений і в нашу країну. А тому важливо налагодити обслуговування хворих із симптоматикою гострої респіраторної інфекції на дому із залученням додаткової кількості лікарів, середніх медичних працівників і транспорту. З метою ефективної профілактики коронавірусної інфекції потрібно в кожному лікувально-профілактичному закладі визначити медичних працівників, а саме лікарів і медичних сестер, які будуть обслуговувати виклики на дому, та провести відповідне їх навчання. За допомогою органів влади слід визначити додатковий автотранспорт для обслуговування викликів на дому та обрати лікувально-профілактичні заклади, в які необхідно буде госпіталізувати хворих із підозрою на коронавірусну інфекцію. Забезпечити освітню роботу серед населення всіма можливими засобами санітарно-освітньої роботи з тим, щоб пацієнти з первинними симптомами гострої респіраторної інфекції залишалися вдома, не приходили до лікувально-профілактичних закладів та не розсіювали інфекцію. Тільки в такому разі можна буде ефективно протидіяти особливо небезпечній інфекції. Також важливим є термінове забезпечення спеціальним сучасним ізолюючим спецодягом медичних працівників. І, безумовно, забезпечити стаціонари сучасним обладнанням для ефективного лікування хворих із тяжкими ускладненнями, насамперед із пневмоніями.

Висновки. Як свідчить аналіз епідемічної ситуації з актуальних інфекцій, після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби в Україні не здійснюються необхідні профілактичні та протиепідемічні заходи, що призводить до некерованості низки інфекцій. Сьогодні в країні фактично відсутній координаційний центр з організації профілактичних і протиепідемічних заходів. З метою налагодження епідеміологічного нагляду і взяття під контроль інфекційної захворюваності керівництву країни необхідно відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби.