Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020

Актуальність. Кишкові інфекції залишаються однією з найважливіших проблем охорони здоров’я. За даними ВООЗ, найбільш поширеними у світі серед інфекційних хвороб є бактеріальні та вірусні діареї, що є однією з причин тяжких патологічних станів і тяжких ускладнень у дитячому віці (Shou–mali L. et al., 2007). Етіологічна структура інфекційних захворювань останнім часом суттєво змінюється, що пов’язано з постійною еволюцією бактерій і залученням у патологічний процес умовно-патогенних мікроорганізмів, які наявні в складі нормальної мікрофлори кишечника людини, але при різних ендогенних й екзогенних взаємодіях реєструються як етіопатогени (Кармазіна Г.М., 2016; Макаренко В.Д. та співавт., 2017). Інфекційна діарея є симптомом гострих кишкових інфекцій (ГКІ), що можуть бути спричинені різноманітними вірусами, бактеріями та найпростішими. Часто інфекція поширюється через брудні руки, питну воду або від людини до людини в результаті недотримання гігієни (Shane A.L. et al., 2017; Захаренко С.М., 2009). Рівень захворюваності на ГКІ у дітей у 2,5–3 рази вищий, ніж у дорослих, причому половина зареєстрованих випадків припадає на дітей раннього віку (до 3 років). За даними МОЗ України, діарея є другою за значенням причиною смерті в дітей віком до п’яти років. Донецький регіон на сьогодні потерпає від агресії Росії. У Донецькому регіоні, у частині територій — як підконтрольній Україні, так і не підконтрольній їй, які є нічим не відокремленими одна від одної, проводиться Операція Об’єднаних Сил (ООС). У зв’язку з військовими діями в Донецькому регіоні поглибилась існуюча еколого-радіаційна криза, зумовлена комбінацією техногенних й природних негативних факторів довкілля. Це призводить до порушення регуляції психонейроімунної системи, дизрегуляції систем організму й проявляється підвищенням захворюваності серед населення (Ракша-Слюсарева О.А. та співавт., 2019). Міграція населення, тварин, комах, серед яких можуть бути й носії патогенних агентів, є мало враховуваною. Сьогодні медико-технологічна база медичних установ частково втрачена, частково в стані відновлення. У зв’язку з трансформацією санітарно-епідемічної служби якість проведення протиепідемічних заходів різко погіршилась. Соціальна та санітарно-епідеміологічна ситуація, занижене значення санітарії серед частини населення, особливо з непідконтрольної Україні частини Донецького регіону, наявна дизрегуляція психонейроімунної системи впливають не лише на організм людини, але і на патогенні мікроорганізми і мікробіом. 

Метою даної роботи був пошук наявних причинно-значимих мікроорганізмів при діарейних розладах (ДР) у дітей Донецького регіону в період 2016–2018 рр. під час ООС.

Матеріали та методи. Проведено мікробіологічне дослідження пейзажу мікрофлори кишечника 2565 дітей Донецького регіону з ДР віком від 1 до 16 років, що перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Дитяче територіальне медичне об’єднання» м. Краматорська з 2016 по 2018 р. Усім дітям було проведено бактеріологічне дослідження мікрофлори кишечника. Для цього здійснювали відбір матеріалу (випорожнення) з подальшим посівом на наступні поживні середовища: Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. З отриманих висіяних колоній виготовляли мазки і мікроскопіювали, пересівали на середовище для накопичення чистої культури, виділяли культуру та ідентифікували її.

Результати. Установлено, що за період 2016–2019 рр. у дітей Донецького регіону з ДР було виділено значну кількість різновидів причинно-значимих мікроорганізмів: E. cloаcae, К. рneumonia, P. aeruginosa, E. aerogenes, P. mirabilis, S. enteritidis, E. coli, C. freundii, S. aureus, H. alvei, P. vulgaris, P. rettgeri, S. sonnei, S. flexneri, M. morganii. Частота виділення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів була різною. Серед причинно-значимих мікроорганізмів при ДР переважали умовно-патогенні. Найбільш часто в обстежених виділялись E. cloаcae (42,73  %) К. рneumonia (26,7  %). Частота виділення E. cloаcae протягом терміну дослідження залишалася сталою, коливаючись рік від року в межах 30,90 ± 0,38–42,80 ± 0,30  %. На відміну від особливостей динаміки E. cloаcae частота виділення Кebsiella рneumonia у хворих дітей із ДР зростала з 2016 по 2019 р. При цьому частота ДР у дітей, пов’язаних як з E. cloаcae, так і з К. рneumonia, була вірогідно вищою в дітей віком 1–3 роки (P < 0,05). 

Висновки. У дітей Донецького регіону в період 2016–2018 під час ООС як причинно-значима переважає умовно-патогенна мікрофлора, серед якої значну частку становлять E. сloаcae і К. рneumonia з підвищеною частотою виділення в дітей 1–3 року життя. Отримані результати вимагають подальшого дослідження.